chrome firefox opera safari iexplorer

Микола Томенко підтримав відродження історичного Переяслава часів Шевченка

18 квітня 2018 о 16:14

Голова фонду «Рідна країна» Микола Томенко з нагоди святкування 10-річчя відвідав Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка, який знаходиться на території Національного історико-етнографічного заповіднка «Переяслав».

Унікальний музей було відкрито 18 квітня 2008 року в колишньому будинку щирого друга поета, переяславського лікаря А.О.Козачковського. Саме в цьому будинку в ніч на 25 грудня 1845 року Т.Г.Шевченком був написаний безсмертний «Заповіт».

Експозиція музею в хронологічній послідовності розкриває історію козацького періоду через призму її розуміння Т.Шевченком, розповідає про перебування поета на Переяславщині.

Вітаючи працівників музею, Микола Томенко підтримав ідею керівництва Національного історико-етнографічного заповіднка «Переяслав» зберегти і відродити історичні будівлі на території, які Тарас Шевченко змальовував у своєму альбомі під назвою «Вознесенський собор в Переяславі» 1845 р.

Малюнок Т. Шевченка «Вознесенський собор в Переяславі», 1845 на тлі сьогодення

«Я вважаю, що ми маємо відродити архітектурний ансамбль, який зображений на відомому малюнку Тараса Шевченка. Завдяки його роботі сьогодні ми маємо можливість побачити Переяславщину очима Тараса та відкрити світу його діяльності не тільки як талановитого художника та поета, а й як дослідника та історика, — зазначив голова фонду «Рідна країна», та додав: — Кобзаря необхідно повернути на Переяславщину, як ми це зробили в Лаврі, поставивши пам’ятний знак, що зображає процес роботи над етюдом «Церква Всіх Святих».

Пам’ятний знак Тарасу Шевченку в Києво-Печерській Лаврі. Схожий Микола Томенко запропонував  встановити на тому місці, де Шевченко писав картину «Вознесенський Собор в Переяславі» у 1845 році

Також Микола Томенко подарував Музею «Заповіту» портрет Великого Кобзаря, намальований відомим українським художником Олександром Пащенком.

Довідково про музей

Чотири зали експозиції — меморіальні кімнати: вітальня, гостьова, в котрій зупинявся Т.Г.Шевченко, бібліотека та кабінет лікаря А.О. Козачковського — відтворюють інтер’єри першої половини XIX ст., що допомагає передати дух тієї епохи, наблизитися до обстановки, в якій жив і творив поет влітку та восени 1845 року.

Три літературно-художні зали розповідають про навчання Тараса в Петербурзькій академії мистецтв, ранню творчість поета, його знайомство з багатьма переяславцями та особисто з господарем будинку, про «Переяславську осінь Кобзаря» — період справжнього творчого злету митця.

Восени 1845 року у м. Переяслав і у с. В’юнищі Т.Г. Шевченко пише найкращі свої твори: «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Холодний яр», «Давидові псалми», «Маленькій Мар’яні», «Минають дні, минають ночі», «Три літа». Основні думки цих шедеврів української поезії завжди сучасні та актуальні.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути