chrome firefox opera safari iexplorer

У Переяславі презентовано «Альбом Тараса Шевченка 1845 року»

07 березня 2012 о 16:17

Напередодні Шевченківських днів, 6 березня до Переяслава завітали поважні гості – заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко та відомий вчений-шевченкознавець Сергій Гальченко.

Метою їхнього візиту стала презентація факсимільного видання альбому малюнків Тараса Шевченка 1845 року.

Дійство відбулося у конференц-залі Державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Загалом зустріч зібрала широке коло представників місцевої громадськості.

Побачити нове видання прийшли викладачі та студенти вузу, науковці Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», журналісти місцевих видань, бібліотекарі міських шкіл та усі небайдужі до творчої спадщини Тараса Шевченка.

На початку зібрання з вітальним словом до присутніх звернувся ректор університету, доктор історичних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України Віктор Коцур.

Зокрема, він відмітив той факт, що подібні зустрічі в стінах навчального закладу стали доброю традицією. Адже, дійсно, місцеві студенти мають можливість постійно зустрічатися з цікавим людьми та розширювати горизонти власних знань.

Тим більш цікавою виявилася презентація альбому Тараса Шевченка саме для переяславців, адже з-поміж інших малюнків у ньому зображено власне Переяславщину. Загалом, це архітектурні пам’ятки міста та навколишні пейзажі:

1) «Михайлівська церква в Переяславі» (збудована коштом переяславського полковника Федора Лободи у VXII ст.);

2) «Вознесенський собор в Переяславі» (пам’ятка архітектури українського бароко кін. XVII – поч. VXIII ст.);

3) «В Переяславі. Церква Покрови» (Храм Покрови Пресвятої Богородиці збудований у 1709 році коштом полковника Івана Мировича, до сьогодні не збереглася);

4) «Кам’яний хрест св. Бориса» (елемент внутрішнього інтер’єру Храму святих страстотерпців князів Бориса та Гліба у селі Борисівка);

5) «На околиці» (хата на Переяславщині);

6),7),8) Краєвиди сіл Андрюші та В’юнища (знищені Канівським водосховищем).

Переяславщина отримала належне висвітлення не лише на сторінках альбому митця, а й у його поетичній творчості.

Тут Тарас Шевченко написав свої відомі твори – «Наймичка», «Кавказ», «Заповіт» (Переяслав), «І мертвим, і живим…», «Холодний Яр», «Давидові псалми», «Маленькій Мар’яні», «Минають дні, минають ночі», «Три літа» (с. В’юнища).

Отже, завдяки мистецькому хистові поета та художника, справжнього патріота рідної землі сучасні покоління мають змогу побачити та відчути, якою була Переяславщина та Україна за часів Шевченка.

Тарас Нагайко – голова громадської культурно-просвітницької організації «Переяславський скарб»

«Рідна країна»

Фото автора

30 березня

Інші дати
Година землі
Година Землі – це міжнародна щорічна година, яка завжди проводиться в останню суботу березня закликаючи людей вимкнути світло та електричні пристрої на одну годину. Розпочинається акція о 20:30 годині і триватиме до 21:30. Саме в цей період багатьох людей закликають зекономити світло хоча б на 60 хвилин. 
Розгорнути
Олексій Івахненко
1913 – український учений у галузі інформатики, обчислювальної техніки, автоматичного керування, кібернетики і математичного моделювання. Академік НАН України.
 
Розгорнути
Олексій Коломійченко
1898 –  український отоларинголог. Вперше в Україні застосував видалення сторонніх тіл з гортані, трахеї та бронхів без трахеотомії. Автор праць з проблем новоутворень вуха, горла і носа, отосклерозу тощо. Створив українську школу отоларингологів.
Розгорнути
Борис Романицький 
1891 – визначний театральний режисер і актор. Народний артист СРСР. Співзасновник і художній керівник Театру ім. М. Заньковецької, спочатку мандрівного, а з 1931 р. – стаціонарного в Запоріжжі, з 1944 р. – у Львові. Лауреат Шевченківської премії.
Розгорнути
Народився Микола Барабашов
(1894, м. Харків – 1971) - український астроном, дослідник Місяця і планет Сонячної Системи. Іменем М.Барабашова названо малу планету та кратер на Марсі.
Розгорнути
1922 року у Києві створений театр-студія «Березіль»
(нині - Харківський державний академічний драматичний театр ім. Т.Шевченка)
Розгорнути