chrome firefox opera safari iexplorer

Побачив світ «Альбом Тараса Шевченка 1845 року». План презентацій

20 лютого 2012 о 10:15

У цьому році Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» реалізує проект «Шляхами Тараса Шевченка», який буде присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

У рамках цього проекту побачило світ факсимільне відтворення «Альбому Тараса Шевченка 1845 року».

Як відомо, Альбом малюнків 1845 року – це частина того, що довелося побачити і зафіксувати художнику Київської археографічної комісії Тарасу Шевченку під час його подорожей по містах і селах Київської і Полтавської губерній. Малюнки аквареллю і сепією, зарисовки олівцем та фрагменти фольклорних записів – це те, що зафіксував мистець впродовж кількох місяців своїх мандрівок.

Окрім ілюстрацій, «Альбом» містить також науковий коментар, з якого читачі зможуть дізнатися про історію та мотивацію тої чи іншої зарисовки, начерків Тараса Шевченка під час його мандрівки Україною 1845 року.

Протягом лютого та березня група громадських діячів і митців не лише представить перевиданий «Альбом Тараса Шевченка», а і проведе відповідні просвітницькі заходи у Київській, Полтавській та Черкаській областях — у тих містах і селищах, де побував Шевченко під час згаданої подорожі.

У таких зустрічах візьмуть участь ініціатор проекту Микола Томенко, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, упорядник наукових коментарів у виданні Сергій Гальченко, відомий поет Микола Сом, народний артист України Анатолій Паламаренко та інші.

Розклад презентацій:

22 лютого – презентація «Альбому…» для представників засобів масової інформації у Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка (м. Київ, провулок Т. Шевченка, 8а).

27 лютого – презентація видання у Львові.

29 лютого о 16:00 – презентація  у Бориспільській міській раді (м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 72).

2 березня о 16:00  – презентація у Київському міському Будинку вчителя (м. Київ, вулиця Володимирська, 57).

5 березня – презентація у Черкасах.

Довідково

Як відомо, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» з нагоди 200-ї річниці з дня народження та 150-річчя перепоховання в Україні Тараса Шевченка вже реалізував низку просвітницьких проектів.

Серед найвідоміших — перевидання у видавництві «Веселка» книги Михайла Чалого «Життя і твори Тараса Шевченка», однієї з перших біографій Кобзаря, написаної його товаришем Михайлом Чалим, яка останній раз видавалася у 1882 році.

А також спільно з Радіо «Ера FM» у травні 2011 року був реалізований проект «Останній шлях Тараса Шевченка», де шість разів на добу в радіоефірі звучали твори Кобзаря у виконанні відомих українців — політиків, акторів, співаків, композиторів та музикантів, поетів і письменників.

Окрім того, Фондом М.Томенка було надано допомогу Літературно-меморіальному будинку-музею Тараса Шевченка (м.Київ) на здійснення заходів з порятунку двохсотлітньої шовковиці поета, а в одному з парків столиці започатковано вербову алею, висаджену з гілочки верби, яка вважається «онукою» верби Тараса Шевченка.

Також Микола Томенко підтримав створення музею Кобзаря у Придністровському державному університеті імені Тараса Шевченка та подарував музею копії картин Тараса Шевченка «Гамалія», «Селянська родина», «Циганка-ворожка», «Автопортрет» та інші.

Фото і текст — «Рідна країна»

5 квітня

Інші дати
Народився Анатолій Шиян
(1906, слобода Борисівка на Білгородщині - 1989) - український письменник. Автор романів "Магістраль", "Гроза", "Хуртовина", нарисів та оповідань, кількох п'єс, сценарію фільму "Гроза над полями", низки казок та оповідань для дітей.
Розгорнути
Народився Дмитро Чижевський
(1894, м.Олександрія Кіровоградська область - 1977) - учений-енциклопедист, культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, дослідник української і слов'янської літератур. Автор фундаментальних праць «Філософія на Україні», «Нариси з історії філософії на Україні», «Філософія Сковороди», «Історія української літератури» та ін.
«До ідеалу гармонії зовнішньої приєднується ідеал гармонії внутрішньої. Ідеал внутрішньої гармонії є найвищим ідеалом етичної свідомості. Чи багато мисленників досягнули цього ідеалу, судити важко. Сковорода і Гоголь найбільше до цього наближувалися.» (Дмитро Чижевський)
Розгорнути