chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи подовжили життя 200-річній шовковиці Шевченка

02 грудня 2010 о 12:51

1 грудня у центрі столиці екологи лікували Шевченкову шовковицю. Двохсотлітнє дерево біля Літературно-меморіального будинку-музею Кобзаря було на межі життя і смерті.

Шовковиця, що «пам’ятає» Тараса Шевченка, перебуває у дуже важкому стані, а тому потребує негайної допомоги. Востаннє це дерево лікували 30 років тому, та й то неякісною сумішшю. Тож екологи забили на сполох.

Лікування дерева проводили фахівці Київського еколого-культурного центру за підтримки Фонду Миколи Томенка «Рідна країна». Були очищені, дезінфіковані та запломбовані спеціальним розчином дупла на шовковиці, а також встановлена масивна підпора під стовбур дерева, яка завадить йому впасти.

За словами екологів, якщо за шовковицею дбайливо доглядати, вона житиме і родитиме ще років 200, а то й 300.

Також директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко повідомив, що зараз готуються документи з оголошення дерева ботанічною пам'яткою природи.

За словами засновника Фонду «Рідна країна» Миколи Томенка, місія будинку Тараса Шевченка і, зокрема, цієї шовковиці є не менш значимою, ніж місія наших великих історико-мистецьких об’єктів.

«Взагалі, це диво, що в центрі Києва, посеред хмарочосів та духу індустріального міста ХХІ століття, вдалося зберегти частинку української території та частинку природи ХІХ століття», — зазначив Микола Томенко.

За матеріалами www.tomenko.kiev.ua та www.novy.tv

26 липня

Інші дати
26 липня відзначають:
  • День парашутиста.
  • День системного адміністратора.
Розгорнути
Народився Володимир Винниченко
(1880, м.Кіровоград  - 1951) — український письменник, драматург, художник, політичний і державний діяч. Співавтор Універсалів Української Народної Республіки, голова першого українського уряду (Генерального секретаріату). Автор тритомної  мемуарно-публіцистичної праці «Відродження нації», першого українського фантастичного роману «Сонячна машина».
«Чудний наш народ - і сильний, і сумний... Мав героїв - і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю - і все життя жив рабом... Утворив багатство пісні - і сам її не знає...» (Володимир Винниченко)
Розгорнути