Міністерство культури звільнило генерального директора Національного історико-культурного заповідника Марину Громову у зв'язку з порушеннями, виявленими під час перевірок роботи заповідника.
Сама ж М.Громова заявила, що не бачить «логічних пояснень» свого звільнення (вона була призначена генеральним директором заповідника у квітні 2010 року).
«Нас нещодавно перевіряло КРУ і не виявило жодних фінансових порушень. Я не розумію, які до мене можуть бути претензії, контракт зі мною було підписано на п'ять років. За неофіційною інформацією, моє місце дуже хоче зайняти колишній заступник міністра культури Вікторія Ліснича. Кажуть, саме її будуть просувати на цю посаду», — сказала колишній директор газеті «Коммерсантъ-Украина».
Напередодні у відомстві проходило засідання комісії, на якому керівники державних заповідників доповідали про виконану роботу і фінансові показники за минулий рік.
Про які саме виявлені порушення йдеться, у відомстві відмовилися повідомити.
Варто зазначити, що звільнення Марини Громової співпало з внесенням до Верховної ради законопроектів, що стосуються Києво-Печерської лаври та інших історичних пам'яток. 12 січня представники парламентської більшості зареєстрували законопроект про виключення зі списку об'єктів, що не підлягають приватизації, Києво-Печерської лаври, Почаївської лаври і Кременецького монастиря (зараз вони є власністю держави).
Як пояснив один з авторів документа Василь Горбаль (Партія регіонів), із прийняттям законопроекту буде «відновлено право релігійних громад на майно, яке ними використовувалося раніше». За його словами, депутати «враховували думки» представників монастирів: «З їхнього боку немає ніяких заперечень. Так ми узаконимо де-юре те, що і так де-факто має місце. Церква розпоряджається цими об'єктами вже багато років».
Проти цієї ініціативи виступили у парламентському Комітеті з питань культури і духовності: голова комітету Володимир Яворівський («БЮТ-Батьківщина») зареєстрував у Раді «у відповідь» законопроект, що забороняє відчужувати об'єкти культурної спадщини на користь релігійних організацій.
«Якщо Кабмін буде встановлювати право власності на Києво-Печерську лавру, очевидно, що заповідник перейде у власність Московського патріархату! Такий реверанс у бік УПЦ МП перед виборами говорить про те, що правляча партія має намір заручитися на виборах підтримкою їхніх вірян», — заявив «Ъ» глава підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, культурно-просвітницької та мовної політики Павло Мовчан (позафракційний).
Історико-культурним державним заповідником Києво-Печерська лавра стала у 1926 році відповідно до постанови Ради народних комісарів УРСР. Національний статус заповідника у 1996 році присвоїв президент Леонід Кучма.
На території заповідника знаходяться Успенський собор, Трапезна церква, Велика лаврська дзвіниця, Хрестовоздвиженська церква і низка інших монастирських об'єктів. Частина території заповідника, так звана Нижня лавра, передана у безстрокове користування Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ МП).
