chrome firefox opera safari iexplorer

Московський патріархат перебудовує унікальну церкву XVII ст. ФОТО

17 лютого 2011 о 02:04

Раніше ми вже писали про непросту ситуацію, яка склалася в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» після зміни його керівництва.

Повідомляємо про чергове свавілля щодо пам’ятки архітектури національного значення, яке відбувається тепер вже руками священнослужителів Свято-Михайлівської парафії Московського патріархату.

До складу заповідника входить унікальна пам’ятка архітектури загальнодержавного значення — Михайлівська церква XVII ст., яка не має аналогів в українській архітектурі.

Церква знаходиться неподалік від площі Переяславської ради. Вона була збудована у 1649 році на фундаменті великого п"ятибанного Михайлівського собору XI ст. переяславським полковником Федором Лободою в стилі українського бароко.  Прикрашена орнаментальною та сюжетною ліпкою, кольоровими керамічними розетки ХVІІ ст., прикрашеними народними візерунками.

Недалеко від церкви знаходиться дзвіниця. Між нею та церквою – кам’яна палатка, під якою зберігся розпис ХVІІ ст. Перед вівтарем зображені історичні особи, святі.

З 1957 року у приміщенні церкви розміщувався Музей українського одягу Середньої Наддніпрянщини, що входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Однак, задовольняючи звернення релігійної громади, наказом Міністерства культури і туризму України від 1 квітня 2010 р., будівля цієї церкви передана в спільне користування заповідника та церковної громади Московського патріархату. 

Через це унікальна колекція народного одягу опинилася у скупченому стані у непристосованому для зберігання таких пам’яток приміщенні. Раритетній колекції, що нараховує близько 1000 одиниць, загрожує руйнація внаслідок невідповідного температурно-вологісного режиму, вона потребує термінової реставрації.

Незважаючи на особливий режим використання будівлі церкви, її монументального живопису та декоративного оздоблення, інших історико-культурних цінностей, які знаходять в цій споруді, сьогодні відбувається незаконне зведення надбудови до визначної пам’ятки архітектури національного значення, що є неприпустимим порушенням особливого охоронного режиму культурної спадщини.

Відтак, Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко з метою збереження первісного вигляду унікальної пам’ятки архітектури національного значення та припинення випадків порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини звернувся до Прем’єр-міністра України з проханням провести комплексну та детальну перевірку законності зведення надбудови до Михайлівської церкви в НІЕЗ «Переяслав».

Чи закон буде визначальним у долі унікальної архітектурної пам’ятки – покаже час. Адже, як розповіла вірянка Надія, яка прислужує у церкві, цей храм релігійній громаді МП пообіцяв особисто Президент Янукович: «Він тут був восени і сказав: на Великдень уже служитимете. Так воно і сталося»...

Юлія Царенко, «Рідна країна»

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути