chrome firefox opera safari iexplorer

Музеї з території Лаври поки не виселяють, бо нема куди

16 жовтня 2010 о 20:51

Мистецтву у Лаврі не місце. Театральний та Національний музей декоративного мистецтва таки виселяють з території заповідника. Київрада вирішила мистецьке питання, але куди дітися музейникам — так і не відповіли.

Музей декоративного, театрального та кіномистецтва урядова група зарахувала до організацій, які не вписуються у концепцію Києво-Печерської Лаври. За липневим рішенням Кабміну, протягом року такі заклади мають виселити з території заповідника. Дирекція музею із цим категорично не погоджується.

Адріана В'ялець, директор Національного музею українського декоративного мистецтва: «Віднести музеї такого рівня, як наш музей українського народного декоративного мистецтва, театральний музей, музей книги, історичну бібліотеку, музей історичних коштовностей до сторонніх організацій — це є абсурдом».

Натомість у столичному управлінні культури кажуть — музей книги на території залишиться. А от декоративне і театральне мистецтво стосунку до Лаври не має.

Світлана Зоріна, начальник управління культури і мистецтва КМДА: «Музей — він почав і стоїть на тому місці, де колись була перша друкарня Києво-Печерської Лаври. Тому з музеєм книги і друкарства — він залишається, і ніяких питань в цьому не має. Музей українського декоративного мистецтва, то, чесно кажучи, він знаходиться з одного боку, в Благовіщенській церкві. А інша ситуація — фонди, які має на сьогодні цей музей, вони уже не можуть експонуватися у цьому приміщенні».

А от іншого приміщення для музеїв влада досі не знайшла. Тому заспокоює — процес переселення може затягнутися на роки. На вулицю музеї ніхто не вижене.

Андрій Вінграновський голова державної служби з питань національної культурної спадщини: «В нас є закон, який зобов'язує переселяти музеї тільки в тому випадку — вірніше, розглядати можливість переселення — коли є куди їх переселяти. На сьогодні, поки, їх нема куди переселяти, тому це питання просто дискутується».

Музейників таке пояснення не влаштовує. Кажуть, працювати за таких умов вкрай складно.

Працівник музею: «Нам зараз і працювать і продовжувать свою тут роботу дуже складно через те, що ми фактично на сьогоднішній день позбавлені — якби — майбутнього, перспективи. Ми не можем укладать угоди, наприклад на виставки, які ми формуємо завчасно, бо ми не знаєм, де ми будемо».

Однак музейники побоюються, щоб їх не спіткала доля музею історії Києва. З орендованого приміщення його виселили кілька років тому. А унікальні експонати й досі тримають у фондових сховищах.

Інна Неродик, Олександр Котельников, 5 канал

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути