chrome firefox opera safari iexplorer

Музеї з території Лаври поки не виселяють, бо нема куди

16 жовтня 2010 о 20:51

Мистецтву у Лаврі не місце. Театральний та Національний музей декоративного мистецтва таки виселяють з території заповідника. Київрада вирішила мистецьке питання, але куди дітися музейникам — так і не відповіли.

Музей декоративного, театрального та кіномистецтва урядова група зарахувала до організацій, які не вписуються у концепцію Києво-Печерської Лаври. За липневим рішенням Кабміну, протягом року такі заклади мають виселити з території заповідника. Дирекція музею із цим категорично не погоджується.

Адріана В'ялець, директор Національного музею українського декоративного мистецтва: «Віднести музеї такого рівня, як наш музей українського народного декоративного мистецтва, театральний музей, музей книги, історичну бібліотеку, музей історичних коштовностей до сторонніх організацій — це є абсурдом».

Натомість у столичному управлінні культури кажуть — музей книги на території залишиться. А от декоративне і театральне мистецтво стосунку до Лаври не має.

Світлана Зоріна, начальник управління культури і мистецтва КМДА: «Музей — він почав і стоїть на тому місці, де колись була перша друкарня Києво-Печерської Лаври. Тому з музеєм книги і друкарства — він залишається, і ніяких питань в цьому не має. Музей українського декоративного мистецтва, то, чесно кажучи, він знаходиться з одного боку, в Благовіщенській церкві. А інша ситуація — фонди, які має на сьогодні цей музей, вони уже не можуть експонуватися у цьому приміщенні».

А от іншого приміщення для музеїв влада досі не знайшла. Тому заспокоює — процес переселення може затягнутися на роки. На вулицю музеї ніхто не вижене.

Андрій Вінграновський голова державної служби з питань національної культурної спадщини: «В нас є закон, який зобов'язує переселяти музеї тільки в тому випадку — вірніше, розглядати можливість переселення — коли є куди їх переселяти. На сьогодні, поки, їх нема куди переселяти, тому це питання просто дискутується».

Музейників таке пояснення не влаштовує. Кажуть, працювати за таких умов вкрай складно.

Працівник музею: «Нам зараз і працювать і продовжувать свою тут роботу дуже складно через те, що ми фактично на сьогоднішній день позбавлені — якби — майбутнього, перспективи. Ми не можем укладать угоди, наприклад на виставки, які ми формуємо завчасно, бо ми не знаєм, де ми будемо».

Однак музейники побоюються, щоб їх не спіткала доля музею історії Києва. З орендованого приміщення його виселили кілька років тому. А унікальні експонати й досі тримають у фондових сховищах.

Інна Неродик, Олександр Котельников, 5 канал

17 листопада

Інші дати
Міжнародний день студентів
Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту. Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Розгорнути
Народився Михайло Щепкін
(1788, Росія – 1863) – визначний актор української та російської сцени. Викуплений з кріпацтва І.Котляревським та іншими. В українському репертуарі був першим Виборним та Чупруном у п'єсах І.Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися кращими в його доробку.
Розгорнути
Народився Григорій Кочур
(1908, с. Феськівка Чернігівської обл. - 1994) - український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. Автор книг "Друге відлуння", "Інтинський зошит" та ін.
Розгорнути