chrome firefox opera safari iexplorer

Музеї з території Лаври поки не виселяють, бо нема куди

16 жовтня 2010 о 20:51

Мистецтву у Лаврі не місце. Театральний та Національний музей декоративного мистецтва таки виселяють з території заповідника. Київрада вирішила мистецьке питання, але куди дітися музейникам — так і не відповіли.

Музей декоративного, театрального та кіномистецтва урядова група зарахувала до організацій, які не вписуються у концепцію Києво-Печерської Лаври. За липневим рішенням Кабміну, протягом року такі заклади мають виселити з території заповідника. Дирекція музею із цим категорично не погоджується.

Адріана В'ялець, директор Національного музею українського декоративного мистецтва: «Віднести музеї такого рівня, як наш музей українського народного декоративного мистецтва, театральний музей, музей книги, історичну бібліотеку, музей історичних коштовностей до сторонніх організацій — це є абсурдом».

Натомість у столичному управлінні культури кажуть — музей книги на території залишиться. А от декоративне і театральне мистецтво стосунку до Лаври не має.

Світлана Зоріна, начальник управління культури і мистецтва КМДА: «Музей — він почав і стоїть на тому місці, де колись була перша друкарня Києво-Печерської Лаври. Тому з музеєм книги і друкарства — він залишається, і ніяких питань в цьому не має. Музей українського декоративного мистецтва, то, чесно кажучи, він знаходиться з одного боку, в Благовіщенській церкві. А інша ситуація — фонди, які має на сьогодні цей музей, вони уже не можуть експонуватися у цьому приміщенні».

А от іншого приміщення для музеїв влада досі не знайшла. Тому заспокоює — процес переселення може затягнутися на роки. На вулицю музеї ніхто не вижене.

Андрій Вінграновський голова державної служби з питань національної культурної спадщини: «В нас є закон, який зобов'язує переселяти музеї тільки в тому випадку — вірніше, розглядати можливість переселення — коли є куди їх переселяти. На сьогодні, поки, їх нема куди переселяти, тому це питання просто дискутується».

Музейників таке пояснення не влаштовує. Кажуть, працювати за таких умов вкрай складно.

Працівник музею: «Нам зараз і працювать і продовжувать свою тут роботу дуже складно через те, що ми фактично на сьогоднішній день позбавлені — якби — майбутнього, перспективи. Ми не можем укладать угоди, наприклад на виставки, які ми формуємо завчасно, бо ми не знаєм, де ми будемо».

Однак музейники побоюються, щоб їх не спіткала доля музею історії Києва. З орендованого приміщення його виселили кілька років тому. А унікальні експонати й досі тримають у фондових сховищах.

Інна Неродик, Олександр Котельников, 5 канал

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути