chrome firefox opera safari iexplorer

Київрада завтра може виселити з Лаври три музеї

30 березня 2011 о 11:34

31 березня на розгляд сесії Київради винесене питання про умови передачі Києво-Печерського заповідника у державну власність.

Про це повідомив голова комісії міськради з питань культури й туризму Олександр Бригинець.

«Це питання внесене до порядку денного без розгляду його нашою комісією, тобто практично підпільно. Кабмін так і не зміг виселити з території Лаври музеї, тепер цю брудну роботу за них зроблять депутати з більшості Черновецького-Попова. У такий спосіб у Києві, крім бездомного Музею історії Києва, можуть з'явитися ще 3 бездомних музеї», — сказав депутат Київради.

Він наголосив, що сьогодні в Києві немає місця, куди можна було б виселити ці 3 музеї — Національний музей українського народного декоративно-прикладного мистецтва, Музей театрального, музичного й кіномистецтва, Музей книги й друкарства.

«Для побудови й реконструкції існуючих об'єктів, потрібні мільйони гривень і роки будівельних робіт. Виселення музеїв сьогодні — це шлях у нікуди», — сказав Бригинець.

Депутат розповідає, що проект завізований декількома керівниками Києва, що представляють Партію Регіонів, у тому числі й самим Олександром Поповим.

«Таким чином, проект про виселення музеїв є партійною пропозицією Партії Регіонів. Сподіваюся, депутати не допустять вандалізму й погодяться на переселення музеїв, тільки тоді, коли своїми очима побачать пропоноване закладам культури приміщення й у тому випадку, якщо воно відповідає всім вимогам», — сказав Бригинець.

Як відомо, передаючи Києво-Печерську лавру державі влітку минулого року, депутати своїм рішенням захистили від виселення 3 муніципальних музеї.

Тепер КМДА пропонує депутатам Київради виключити з рішення пункт №3, який, власне, й захищає музеї.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути