chrome firefox opera safari iexplorer

Київрада завтра може виселити з Лаври три музеї

30 березня 2011 о 11:34

31 березня на розгляд сесії Київради винесене питання про умови передачі Києво-Печерського заповідника у державну власність.

Про це повідомив голова комісії міськради з питань культури й туризму Олександр Бригинець.

«Це питання внесене до порядку денного без розгляду його нашою комісією, тобто практично підпільно. Кабмін так і не зміг виселити з території Лаври музеї, тепер цю брудну роботу за них зроблять депутати з більшості Черновецького-Попова. У такий спосіб у Києві, крім бездомного Музею історії Києва, можуть з'явитися ще 3 бездомних музеї», — сказав депутат Київради.

Він наголосив, що сьогодні в Києві немає місця, куди можна було б виселити ці 3 музеї — Національний музей українського народного декоративно-прикладного мистецтва, Музей театрального, музичного й кіномистецтва, Музей книги й друкарства.

«Для побудови й реконструкції існуючих об'єктів, потрібні мільйони гривень і роки будівельних робіт. Виселення музеїв сьогодні — це шлях у нікуди», — сказав Бригинець.

Депутат розповідає, що проект завізований декількома керівниками Києва, що представляють Партію Регіонів, у тому числі й самим Олександром Поповим.

«Таким чином, проект про виселення музеїв є партійною пропозицією Партії Регіонів. Сподіваюся, депутати не допустять вандалізму й погодяться на переселення музеїв, тільки тоді, коли своїми очима побачать пропоноване закладам культури приміщення й у тому випадку, якщо воно відповідає всім вимогам», — сказав Бригинець.

Як відомо, передаючи Києво-Печерську лавру державі влітку минулого року, депутати своїм рішенням захистили від виселення 3 муніципальних музеї.

Тепер КМДА пропонує депутатам Київради виключити з рішення пункт №3, який, власне, й захищає музеї.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути