chrome firefox opera safari iexplorer

Київрада завтра може виселити з Лаври три музеї

30 березня 2011 о 11:34

31 березня на розгляд сесії Київради винесене питання про умови передачі Києво-Печерського заповідника у державну власність.

Про це повідомив голова комісії міськради з питань культури й туризму Олександр Бригинець.

«Це питання внесене до порядку денного без розгляду його нашою комісією, тобто практично підпільно. Кабмін так і не зміг виселити з території Лаври музеї, тепер цю брудну роботу за них зроблять депутати з більшості Черновецького-Попова. У такий спосіб у Києві, крім бездомного Музею історії Києва, можуть з'явитися ще 3 бездомних музеї», — сказав депутат Київради.

Він наголосив, що сьогодні в Києві немає місця, куди можна було б виселити ці 3 музеї — Національний музей українського народного декоративно-прикладного мистецтва, Музей театрального, музичного й кіномистецтва, Музей книги й друкарства.

«Для побудови й реконструкції існуючих об'єктів, потрібні мільйони гривень і роки будівельних робіт. Виселення музеїв сьогодні — це шлях у нікуди», — сказав Бригинець.

Депутат розповідає, що проект завізований декількома керівниками Києва, що представляють Партію Регіонів, у тому числі й самим Олександром Поповим.

«Таким чином, проект про виселення музеїв є партійною пропозицією Партії Регіонів. Сподіваюся, депутати не допустять вандалізму й погодяться на переселення музеїв, тільки тоді, коли своїми очима побачать пропоноване закладам культури приміщення й у тому випадку, якщо воно відповідає всім вимогам», — сказав Бригинець.

Як відомо, передаючи Києво-Печерську лавру державі влітку минулого року, депутати своїм рішенням захистили від виселення 3 муніципальних музеї.

Тепер КМДА пропонує депутатам Київради виключити з рішення пункт №3, який, власне, й захищає музеї.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути