24 жовтня відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки пам’яті видатного українського гетьмана Івана Виговського в замку Любарта. Дошку встановлено на будівлі Художнього музею Луцька, адже, як свідчать історичні джерела, саме в Луцьку у XVII столітті Іван Виговський розпочав свою діяльність.
Меморіальна дошка відлита з металу. На ній відображено портрет Івана Виговського, який максимально відповідає його прижиттєвому портрету на розкішному тлі блискучого українського бароко. Адже саме на такому тлі орнаментів писалися тоді портрети українських козаків. Автор дошки, відомий художник Микола Кумановський, зумів передати одяг, погляд, манеру гетьмана, а також відобразив знак, який засвідчує приналежність Виговського до давнього рицарського роду. Також на дошці розміщено записку, де вказано основні віхи його гетьманського шляху. Під запискою – печаті з іменами фундаторів, їх гербами.
Участь у відкритті взяли Луцький міський голова Богдан Шиба, Генеральний Консул Республіки Польща у Луцьку Томаш Янік, директор музею Зоя Навроцька, представники Волинського козацького стрілецького братства, духовенства УПЦ Київського Патріархату та римо-католицької церкви, історики та науковці, які досліджували біографію цього видатного українця, а також небайдужі до історії та пізнання державності лучани.
Під час урочистостей Зоя Навроцька зауважила, що «сьогодні боляче дивитись, коли в Луцькому замку молодь сповідує шведське лицарство, італійське, забуваючи при цьому, що саме в Луцьку свій шлях розпочинає лицарство українське». «Ім’я Івана Виговського є в часописах, поважних фоліантах, історичних джерелах. Воно неодноразово звучить на наукових конференціях, але не всі українці знають славетну історію цього гетьмана. Тому відкриття меморіальної дошки є символом розуміння і єднання українського духу», — наголосила вона.
Довідка
Іван Виговський був гетьманом України в 1657—1660 роках. Він походив з української православної шляхти. І, як багато її представників, перебував на службі Речі Посполитої, не забуваючи рідної віри та мови. Змолоду вчився в Київській академії, служив у коронному війську, пізніше обіймав посаду урядника Луцького староства. У 1638—1648 роках ротмістр Іван Виговський обіймав посаду писаря в комісара Речі Посполитої при Війську Запорозькому Я. Шембеку.
Найвидатнішими його діяннями був договір із королем Речі Посполитої, який фактично звів нанівець Переяславські домовленості із Москвою, та перемога над московськими військами в Конотопській битві 1659 року.
Втім, в тогочасному українському суспільстві, зокрема серед козацької старшини дії гетьмана сприймались неоднозначно, отож він вирішив скласти булаву, повернувши повноту влади Юрію Хмельницькому (молодшому сину Богдана Хмельницького ).
В 1664 році Виговського, за брехливими наклепом, визнано зрадником Речі Посполитої і страчено в Бучачі.
