Україна в 2014 році має намір подати заявку на участь у конкурсі на право проведення зимової Олімпіади 2022 року і закласти в держбюджеті на 2011 рік на її підготовку 500 мільйонів доларів.
Про це заявив міністр у справах сім’ї, молоді і спорту України Равіль Сафіуллін, перебуваючи на Прикарпатті.
За його словами, нині до зимової Олімпіади в українських Карпатах «ми не готові зовсім». Міністр зазначив, що до 2015 року( до приїзду комісії МОК), «ми хочемо виконати 50 відсотків усіх робіт, необхідних для того, щоб Україну обрали місцем її проведення».
На думку міністра, це потрібно для того, щоб «показати, що ми у змозі за три-чотири роки зробити стільки, скільки ж за наступні сім». «Таке завдання ставить перед собою нинішня влада», — додав посадовець.
Р.Сафіуллін повідомив, що місце проведення Олімпіади-2022 визначатимуть представники Міжнародного олімпійського комітету. «Чи це буде Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська чи якась інша область, визначить МОК», — зауважив міністр.
Як пояснив голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, здорова конкуренція між областями за право проведення зимової Олімпіади буде на користь усій Україні, оскільки буде розбудовуватися інфраструктура на місцях і буде створено нові робочі місця.
Зимова Олімпіада-2022 вже тут як тут... витратами
Як би ми не сумнівалися у виході України з кризи, причому повноцінно, з натяками на рожеві перспективи, а повірити у цю казку доведеться. До цього нас підштовхує влада. Її вчинки говорять про те, що ми живемо в економічно розвиненій державі, яка не знає, що таке «незалатанні» дірки бюджету і Пенсійного фонду, зовнішній борг, який зашкалює за 40% ВВП, мільйонна армія безробітних, мінімалка, за яку не те що прожити, проіснувати неможливо, жебрацтво пенсіонерів і вічно проблемна інфляція. А як інакше можна пояснити те, що у держбюджеті наступного року планують закласти суму, еквівалентну близько 500 млн. дол., на підготовку до проведення в Україні зимових Олімпійських ігор 2022 року (!)
До речі, за словами міністра у справах сім`ї, молоді і спорту Равіля Сафіулліна , з 2012 року цю суму планують подвоїти. Кошти, за задумом верхів, будуть спрямовані на розвиток інфраструктури і не лише спортивної. «А до 2015 року повинно бути побудовано 50% необхідних спортивних об`єктів та інфраструктури, які будуть представлені Міжнародному олімпійському комітету у рік визначення країни-господаря зимової Олімпіади 2022 року», — пояснив плани керівництва країни Р. Сафіуллін.
Заявку на участь в конкурсі на отримання права проведення Ігор- 2022 Україна збирається подавати у 2014 році.
Гаряча ідея про зимове проведення часу
Ініціатива проведення у нашій країні найпрестижніших змагань виходить від Президента. Ще в травні він виступив з такою пропозицією. «Це нормальна ініціатива? У нас багатьох часу є. Я вам скажу, вже багато що зроблено, але ще більше треба зробити. Якщо ми з вами з цією ініціативою виходимо — ми починаємо працювати над офіційним висуненням нашої країни для проведення зимових Олімпійських ігор в Карпатах», — пояснив свою позицію глава держави.
Уже пізніше, у жовтні, під час зустрічі з Президентом Росії Дмитром Медведєвим в Геленджику В. Янукович продовжив тему. Він висловив надію, що Росія нас в цьому питанні підтримає. «Для нас дуже цікавий проект „Сочі-2014“. Ми вийшли з відповідною ініціативою, і я хочу попросити Вас, Дмитре Анатолійовичу, щоб Ви підтримали нас на відповідному міжнародному рівні щодо проведення Олімпійських ігор у 2022 році у Карпатах», — заявив В. Янукович.
Беремося за майбутнє, не оглядаючись на зараз
Ось у принципі і вся історія. Коли б не одне «але». Цим «але» є Євро- 2012. Я так зрозуміла, що, кажучи «уже багато що зроблено», Президент мав на увазі саме цей проект. Із приводу «зроблено» можна посперечатися. Не секрет, що президент УЄФА Мішель Платіні зізнався, що у нього виникали думки забрати право проведення Євро- 2012 в України. «Зізнаюся, у якийсь момент виникали подібні думки (забрати Євро- 2012 в України — ред.). Ми почали сумніватися в Україні. Але тоді Києву вдалося нас переконати, що ви виправитеся». При цьому він зазначив, що проблеми України в підготовці до континентальної першості необхідно розглядати в комплексі.
«Це не проблема якогось окремо взятого стадіону, аеропорту або організації конкретного матчу. Окремо це усе просто. Проблему треба розглядати в комплексі! Наприклад, у Польщі і Україні є міста, у які щодня прилітають всього по 15 літаків. А у 2012-му треба буде приймати по 50. Але ми залучили до роботи багатьох експертів, і вони допоможуть вам усе організувати», — сказав М. Платіні.
***Поєдинки Чемпіонату Європи, які пройдуть в період з 8 червня по 1 липня, прийматимуть вісім міст. В Україні — Київ, Донецьк, Харків та Львів, а в Польщі — Варшава, Вроцлав, Гданьськ і Познань. Востаннє у фінальному турнірі гратимуть 16 збірних. Починаючи з Євро- 2016 у Франції, число учасників збільшиться до 24 команд. Матч-відкриття турніру пройде у Варшаві, а фінал — у Києві.
Це добре, що влада переконала УЄФА, і ми залишилися в цьому проекті. Безумовно, для України Євро- 2012 — шанс підтягнути інфраструктуру хоч би декількох міст, не говоритимемо європейського, умовно нормального рівня, продемонструвати свою хоч трохи прийнятну спроможність. Особливо з урахуванням того, що наше місце в європейському просторі досі знаходиться під великим знаком питання. Як усе виглядатиме в очах численних туристів і учасників чемпіонату, покаже час. Зараз важко уявити, що їм сподобається транспортний сервіс, наші 5-зіркові готелі, точніше, відповідність цін і якості послуг, особливо запам`ятається чистота і затишок міст, чуйність і дружній настрій співробітників правоохоронних органів, а головне — їм захочеться приїхати в Україну ще не один раз. Але це буде потім, якщо буде…
Куди вкласти безгрошів`я…
Що стосується «зимової» ідеї, то, може було б варто виявити себе в інших напрямах, до прикладу, виділяти такі великі суми з бюджету саме на оздоровлення нації, на підтримку розвитку спорту в країні, а не займатися мегопроектами, які можуть агукатися борговою ямою.
Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко , коментуючи результати дослідження ставлення українців до розвитку фізичної культури і спорту, яке проводив «Українське демократичне коло» на замовлення Інституту політики, зазначив, що суспільство адекватно реагує на те, що система оздоровлення, фізичної культури і масового спорту в країні фактично знаходиться в стані занепаду.
За його словами, 78,7% громадян вважають, що держава повинна, у першу чергу, піклуватися про розвиток масового спорту, будівництво спортмайданчиків, стадіонів, басейнів. При цьому лише 15,2% опитаних іншої думки. Вони вважають, що, передусім, необхідно підтримувати великий спорт, і виступають «за» проведення Олімпійських ігор 2022 року.
М. Томенко підкреслив, що, за оцінками експертів, навіть у Києві спортивна інфраструктура може забезпечити заняття фізкультурою і спортом лише близько 5% жителів столиці, і це включаючи тих, хто готовий платити гроші за такі заняття. «Громадяни розуміють, що сьогодні левову частку зусиль держава повинна витратити на оздоровлення людей, а не на будівництво вартісних об`єктів і мегапроекти», — сказав М.Томенко.
Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету, голова Київської міської організації Народного Руху Олександр Чорноволенко категоричніший. Він вважає знущанням з держави намір уряду передбачити в державному бюджеті на 2011 рік 4 млрд. грн. на підготовку до проведення Олімпійських ігор-2022.
За словами депутата, шанси на проведення в Україні зимової Олімпіади мізерні. Він нагадав, що в таких випадках, як правило, зацікавлюють бізнес, щоб залучити інвестиції. До того ж, слід врахувати, що держбюджет наступного року продовжить бути дефіцитним. «Буде величезний дефіцит, який треба буде усіма силами скорочувати. Кредитів набрали дуже багато. Сальдо платіжного балансу є негативним. Податки збирають погано, тому що вони занадто високі. Економіка розвивається дуже повільно. У таких умовах передбачати таку немаленькую суму невідомо куди — знущання з держави», — сказав О.Чорноволенко.
На його думку, у разі виділення відповідних коштів з держбюджету, більшість грошей будуть банально розікрадені. «Я боюся, що ці гроші будуть закладені для того, щоб їх вкрали. Такі тенденції вже неодноразово спостерігалися в бюджетному процесі цього року. Скажімо, чомусь „Укравтодор“ вирішив просити гроші у ВР на поточний ремонт доріг для підготовки до Євро- 2012. Хоча поточний ремонт треба робити у 2012 році, а зараз треба було б брати гроші на капітальне будівництво. Але в останньому випадку було б видно стан будівництва об`єктів, а при поточному ремонті можна зробити вид, що щось зробили, а половину вкрасти. Тобто, це поширений спосіб дерибану бюджету», — підкреслив О.Чорноволенко.
І ще один коментар з приводу доцільності проведення зимової Олімпіади. Як зазначив М. Томенко, в Україні у принципі відсутня належна спортивна інфраструктура для зимових видів спорту. «Ми навіть чемпіонатів України з багатьох зимових видів спорту не можемо провести, оскільки не маємо відповідних умов. У мене виникає питання: навіщо нам будувати комплекси, скажімо, для кьорлінгу, шорт-треку або скелетона за бюджетні кошти, якщо ми не конкурентоздатні у цих видах спорту», — сказав він.
За словами М. Томенка, наші види — плавання, легка атлетика, ігрові види спорту, які зараз у занепаді. І якби ми претендували на літню Олімпіаду, то могли б побудувати басейни, інфраструктуру для легкої атлетики, ігрові зали і тому подібне. Віце-спікер також сказав, що немає належних баз для тренування гімнастів, борців, боксерів. На думку М. Томенка, у такому разі була б логічною і зрозумілою стратегія розвитку спорту. «Навіть якщо б ми не виграли літню Олімпіаду, то хоч би підтягнули інфраструктуру традиційних для України видів спорту», — підкреслив віце-спікер.
Проте, як вважає М. Томенко, «шансів прийняти літню олімпіаду у нас мало, але ще менше прийняти зимову». «Я зараз не говорю про те, що Україна не підпадає під базові вимоги щодо зимових видів спорту, мовчу про те, що зимова Олімпіада у 2014 році вже проводитиметься в Росії, але найважливішою залишається необхідність фантастичних вливань бюджетних коштів для спортивної інфраструктури, яка потім буде мало використовуватися», — сказав він. М. Томенко вважає, що ініціатива про проведення зимової Олімпіади Україною є своєрідним піар-подарунком для Галичини, але це хибно з точки зору успішної стратегії.
Львівській області пощастить?
Незважаючи на усі «за і проти», просування ідеї робить конкретні кроки. Ставка робиться на Львівську область. Віце-прем`єр-міністр Борис Колесников, голова Львівської ОДА Василь Горбаль разом з президентом Національного олімпійського комітету Сергієм Бубкою вже відвідали гірськолижні спортивні бази у львівських Карпатах, оглянули ряд об`єктів, зокрема «Тисовець», «Плай», «Динамо».
Висновки Б. Колесникова такі: «Виходячи з того, що є зв`язки, можливості і міжнародний аеропорт, то, звичайно, Львівська область частково краща за Закарпатську. Звичайно Буковель теж може на щось сподіватися, тому необхідно подивитися, порахувати. У Львові вже є хороша інфраструктура, тут недалеко до Трускавця, новий міжнародний аеропорт будуємо і до Євро- 2012 він буде відкритий. Тобто, є додаткові переваги на сьогодні. І якщо усі спортивно-технічні заходи можна буде провести, то, швидше за все, це буде в Тисовці».
Він не виключив, що на підготовку до Олімпіади- 2022 Україні необхідно буде витрачати 1 мільярд доларів щорічно.
У свою чергу, С. Бубка зазначив, що, «за великим рахунком, необхідно 7 років для того, щоб підготуватися до такої події. МОК встановлює саме такі терміни, щоб країна могла підготуватися, навіть знаходячись на „нульовому“ рівні».
Скажемо прямо, дивна віра в прекрасне майбутнє, але, як співається в пісні, «прекрасное далеко».
Овчинка вичинки не вартує...
Варто розібратися, у що обійшлася зимова Олімпіада для країн, які вже мали честь її провести. Зимові Олімпійські ігри у Ванкувері 2010 року обійшлися організаторам у 1,76 млрд. доларів. Бюджет оргкомітету зимової Олімпіади, яку приймав у 2006 році Турин, був приблизно таким же. При цьому обидві олімпіади виявилися збитковими, витрати на їх організацію окупити не вдалося. «У нуль» вийшли Японія і Франція, тобто без особливих збитків.
Якщо подивитися на звітну статистику минулого більш-менш сприятливого століття, то можна сміливо сказати — спорт вже давно не у фаворитах. Так, організатори зимових Ігор в Лейк-Плесиді 1984 року трохи не оголосили про банкрутство. Грошей не вистачило навіть на спорудження пристойного Олімпійського селища: комплекс, у якому жили спортсмени, після Ігор запрацював як федеральна в`язниця.
А якщо приплюсувати до названих цифр в цілому витрати держав-олімпійців на підготовку Ігор, то наслідки куди сумніші. Приміром, Канада на будівництво додаткових автомагістралей витратила 1 млрд. дол., стільки ж пішло на модернізацію метро. Ще один мільярд витрачений на безпеку (британська «Guardian» порівняла поліцейський режим у Ванкувері з післявоєнним Берліном, а економічні наслідки Олімпіади — з важкими підсумками ігор в Монреалі). До речі, навіть акцизи на багато товарів у цій країні мають олімпійське коріння. Ці податки підвищили після Олімпіади в Монреалі 1976 року. 30 років країна віддавала борги тих Ігор. В цілому Ванкувер обійшовся владі країни до 6 мільярдів доларів. Це вдесятеро більше, ніж планували витратити.
До цього можна додати ситуацію з гірськолижним курортом Блеккомб, траса якого була виставлена на аукціон, оскільки держава не змогла розрахуватися з власником за олімпійську оренду. З селищем для спортсменів ситуація виявилася не кращою, адже найого будівництво пішло не менше 1 млрд дол. Квартири у ньому продати не вдається — ринок нерухомості все ще в застої.
Олімпійські витрати змусили Канаду скоротити витрати на охорону здоров`я на 330 мільйонів доларів, на 80% урізати бюджет Міністерства культури, скоротити виділення коштів на освіту. Невдоволені вийшли на вулиці. Розбили намети на площах. Маніфестації антиолімпійців не припинялися ні на день.
«Подивіться навколо себе. Тут усі бідні. 3000 бездомних в місті, щонайменше. Найубогіша територія в Північній Америці. Ви стоїте тут. Але в десяти кварталах витрачають десятки мільярдів на вечірки. Це абсолютне протиріччя — те, що людям дійсно потрібно, і те, що зроблено для Олімпійських ігор», — обурювався один з маніфестантів .
Що стосується телетрансляції, то Олімпійський комітет хотів допомогти канадському бюджету частиною прибутків, отриманих від неї. Але тільки NBC, яка показувала змагання американцям, втратила у Ванкувері 200 млн. дол. Рекламні блоки не вдалося розпродати.
А тепер про Сочі- 2014 . На підготовку до Олімпіади Росія планує витратити 1,054 трлн. рублів, з яких «бюджетних» буде близько 700 млрд. Кожен житель Росії, починаючи з немовлят і закінчуючи пенсіонерами, заплатить за «Сочі-2014» близько 5 тис. рублів. І це ще не фініш…
Залишилося тільки підвести підсумки вищесказаного. Дуже тішить оптимізм влади, яка розраховує протягом 12 років виділяти на підготовку до зимової Олімпіади мільярдні суми. Та і в проведенні ігор немає нічого поганого — підйом економіки, загальнодержавний ремонт інфраструктури, підвищення іміджу і заявка на спроможність. Усе добре. Але невже зараз у зубожілій до знемоги Україні можна сприймати цю ідею як благо. Звичайно, верхам з висоти їх польоту, а вірніше з достатку, можна проявляти оптимізм. Але особисто мені у зв`язку з цим згадується випадок. На одному з переходів бабуся стала бити сумкою по Лексусу, що стоїть на узбіччі. Перехожі кинулися заспокоювати, мовляв, навіщо ж Ви так «самовиражаєтеся». А вона у відповідь: «Та набридло. Вони на супермашинах їздять, а мені не вистачає на штани і сорочку онукові-першокласникові». Роззяви, що зібралися, її підтримали: «Підкинь йому, бабко, і за нас». А припаркована машина проявляла обурення сигналізацією, на виття якої прибіг господар авто. Замість дискусії з порушницею його спокою, він, побачивши агресивно налаштований натовп, голосно крикнув: «Не бийте, а усього лише водій. І я б стукнув, якби не боявся роботу втратити».
Я це до того, що не той зараз час, щоб займатися деклараціями, треба конкретикою виправляти ситуацію в країні, яка 20 років котиться у прірву…
Олена Бистрицька (УНІАН)
