У зв’язку зі вступом в дію змін до Закону України «Про вищу освіту», Українська організація студентського самоврядування та Інститут політики підготовили Методичні рекомендації з впровадження норм цього Закону щодо студентського самоврядування.

Автори рекомендацій зазначають, що в умовах розширення автономії вищих навчальних закладів в Україні велику роль відіграватиме конструктивний діалог з питань реалізації законодавчих рішень між органами студентського самоврядування та адміністрацією вищого навчального закладу.

Отже, до Вашої уваги — узагальнені покрокові методичні рекомендації щодо реалізації ваших прав.

Крок 1

Перше, що необхідно знати: на підставі яких документів функціонує орган студентського самоврядування вищого навчального закладу. Згідно з чинним законодавством це:

1. Закон України «Про вищу освіту» зі змінами від 19 січня 2010 року (ст.ст. 34, 37 та 38).
2. Закон України «Про освіту» зі змінами від 20 травня 2008 року (ст. 16).
3. Положення про державний вищий навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року, №1074.
4. Статут вищого навчального закладу.
5. Положення про студентське самоврядування (приймається загальними зборами (конференцією) студентів відповідного вищого навчального закладу (далі – ВНЗ), затверджується загальними зборами трудового колективу).

Прийняття змін до Закону України «Про вищу освіту» на першому етапі потребує таких дій:

1. Прийняття Положення про студентське самоврядування на загальних зборах (конференції) студентів (у разі відсутності такого).
2. Внесення загальними зборами (конференцією) студентів змін до Положення про студентське самоврядування відповідно до змін до Закону України «Про вищу освіту».
3. Внесення загальними зборами трудового колективу змін до Статуту вищого навчального закладу відповідно до змін до Закону України «Про вищу освіту».
4. Затвердження загальними зборами трудового колективу змін до Положення про студентське самоврядування.

Для ефективного і швидкого впровадження змін до Закону України «Про вищу освіту» слід чітко дотримуватися темпорального фактора, а саме – проведення загальних зборів (конференції) студентів ВНЗ перед загальними зборами трудового колективу. Згідно з Типовим статутом державного вищого навчального закладу загальні збори трудового колективу скликаються не рідше разу на календарний рік. Практика свідчить, що де-факто вони частіше не збираються. Тому слід дотриматися наведеної послідовності подій задля уникнення необхідності проведення окремих загальних зборів трудового колективу вузу для прийняття змін до Положення про студентське самоврядування або для затвердження складу Вченої ради ВНЗ на відповідний період.

Крок 2

Підготовча робота щодо розробки проекту змін до статуту ВНЗ проводиться, зазвичай, юридичним відділом вищого навчального закладу. У разі його відсутності цю функцію виконує відповідний фахівець, що його призначає адміністрація вузу.

Спроби ігнорування адміністрацією вузу наявності змін у законодавстві стосовно студентського самоврядування є прямим порушенням чинного законодавства, що тягне за собою юридичні наслідки і настання юридичної відповідальності керівника вузу.

Однак процес внесення законодавчих змін у повному обсязі потребує постійного контролю з боку студентської громади або ж органу студентського самоврядування. Заяви про те, що окремі пункти закону не мають механізму їх імплементації, – неправомочні, адже прийняті норми є нормами прямої дії і не потребують додаткової нормативної бази для виконання.

Питання про внесення змін до положення про студентське самоврядування є значно складнішим, адже воно має максимально деталізувати нові відносини, що виникають між суб’єктами у сфері діяльності ОСС вузу, а також відповідати нормам чинного законодавства України і статуту ВНЗ. Для цього пропонується такий порядок:

• зміни, виписані в новому законі, внести до Положення в редакції цього закону;
• механізми, якими ці зміни будуть здійснюватися, попередньо спільно обговорити студентською громадою та адміністрацією вузу і сформулювати конкретні пункти положення;
• погодити Положення із керівниками відповідних структурних підрозділів;
• затвердити Положення про органи студентського самоврядування вузу в рамках прийняття змін до Статуту вузу на загальних зборах трудового колективу.

Будь-яка норма права повинна мати механізм реалізації. Отже, необхідно усвідомлювати, що процес імплементації закону у кожному конкретному вузі не завершується внесенням змін до статутних документів (перелічених у Кроці 1) у тому вигляді, в якому вони виписані у законі.

Ще раз підкреслюємо, що реалізація змін до Закону України «Про вищу освіту» більшою мірою залежить від взаємодії ОСС та адміністрації. Крім того, оскільки органи студентського самоврядування України не мають уніфікованого положення і самостійно визначають власну роль у здійсненні освітнього та виховного процесів, нашою метою є рекомендувати запровадження механізмів (відповідно до змін у Законі), які є найбільш дієвими, ґрунтуються на засадах партнерства і демократичності у сфері надання освітніх послуг та вже апробовані в окремих ВНЗ.

Крок 3

3.1. Громадський контроль якості надання освітніх послуг

Одним із засобів його здійснення є законодавче закріплення квоти для представників від осіб, що навчаються, у складі Вченої ради ВНЗ та факультетів. Зокрема, розділ Положення про студентське самоврядування, який стосується організації та проведення загальних зборів (конференції) студентів ВНЗ, необхідно доповнити таким текстом:

• Загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу обирають з числа осіб, що навчаються, делегатів до Вченої ради вищого навчального закладу в кількості, не меншій ніж 10% складу Вченої ради вищого навчального закладу.
• Висунення кандидатур особами, що навчаються, відбувається вільно під час проведення загальних зборів (конференції).
• Обрання делегатів до Вченої ради ВНЗ відбувається під час загальних зборів (конференції) студентів данного вузу шляхом голосування (таємного або відкритого).

Відповідні зміни мають також вноситися до тих розділів, які регулюють правовий режим організації та проведення зборів (конференцій) студентів по факультетах. Аналогічна процедура запропонована і для обрання делегатів до загальних зборів трудового колективу вузу.

Наведена нами процедура пропонується, виходячи з наступних факторів:

1. Демократичність – можливість для будь-якої особи з числа тих, хто навчається, стати делегатом довідповідного органу громадського самоврядування вузу за її вільним волевиявленням і рішенням найвищого органу студентського самоврядування – загальних зборів (конференції) студентів.
2. Незалежність – через високу ймовірність впливу як внутрішніх, так і зовнішніх чинників на осіб, що обираються делегатами до тих органів, які безпосередньо впливають на стратегію і тактику розвитку вузу, пропонується застосовувати максимально демократичні і незалежні процедури обрання делегатів – шляхом таємного голосування.

Маємо засвідчити, що таке обрання делегатів від осіб, які навчаються, не лише зарекомендувало себе як максимально ефективний спосіб громадського самоврядування, а й унеможливило тиск адміністрації на голову ОСС вузу через його технічну роль у процесі обрання таких осіб. Відповідна процедура має проводитись і на факультетах.

Важливо. Під час таких заходів представники адміністрації та науково-педагогічного складу вузу не повинні перебувати у приміщенні, де проводиться захід, особливо під час виборчого процесу.

Де-факто маємо непоодинокі спроби вплинути на ситуацію з їхнього боку, що призводить або до дестабілізації обстановки і, як наслідок, унеможливлює прийняття ефективних та зважених рішень або ж до прийняття рішень аж ніяк не на користь студентської організації.

Важливо. На відповідних загальних зборах трудового колективу склад делегатів від осіб, що навчаються, до органів громадського самоврядування не може бути змінений рішенням загальних зборів трудового колективу. За склад делегатів від осіб, що навчаються, голосують «за» або «проти» пакетом. Окрім того, рекомендуємо голові або виконкому ОСС ВНЗ взяти на себе обов’язок проведення студентських зборів (конференцій) на факультетах. Так можливість будь-якого впливу з боку представників адміністрації або деканатів та упередженість при виборі делегатів може бути мінімізована.

3.2. Зміна статусу особи, що навчається

Згідно із змінами до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про вищу освіту» деякі юридичні акти мають бути погоджені з органом студентського самоврядування. Це, зокрема, відрахування з навчання, поновлення на навчання, переведення з бюджетної форми оплати на контрактну (і навпаки), призначення заступників декана з виховної роботи і проректора з виховної роботи, поселення і виселення осіб з гуртожитків.

Тому необхідно, щоб у Положення про студентське самоврядування і статут ВНЗ були внесені зміни з таким текстом:
За погодженням з органом студентського самоврядування у вищому навчальному закладі приймається рішення про:

• відрахування осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та поновлення їх на навчання;
• переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом коштами фізичних та юридичних осіб;
• переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за контрактом коштами фізичних та юридичних осіб, на навчання за державним замовленням;
• призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу із студентами;
• поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення з гуртожитку; – затвердження рішень з питань студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Відтепер до наказу з будь-якого з вищеперелічених питань мають додаватися два документи:

1. Протокол засідання Вченої ради факультету з відповідного питання.
2. Протокол засідання ОСС факультету з відповідного питання.

Тобто наказ з будь-якого з вищезгаданих питань може бути легальним лише за наявності обох документів. Варіант, коли голова ОСС факультету або ВНЗ підписує одноосібно протокол засідання Вченої ради факультету, не є легітимним, оскільки рішення про відрахування (чи інші зміни статусу особи, що навчається) може бути прийняте виключно органом громадського самоврядування, що діє в період між зборами (конференціями), яким є ОСС факультету. Уникаючи можливості одноосібного прийняття рішення головою ОСС факультету або вузу, ми у такий спосіб намагаємося сприяти здійсненню принципу демократії та максимальній об’єктивності в процесі прийняття рішення.

Попри те, що прямої вказівки Закон не містить, необхідно в процесі діалогу з адміністрацією домагатися, щоб наказ про зміну статусу особи, що навчається, обов’язково підписував і голова ОСС вузу.

3.3. Фінансування діяльності ОСС

Це складне питання турбує обох суб’єктів навчального процесу – і адміністрацію, і орган студентського самоврядування. Для його вирішення необхідні дві речі:результативний діалог з адміністрацією та відсутність законодавчих суперечностей щодо виділення і використання коштів.

Певний правовий нонсенс виникає у зв’язку з тим, що згідно зі змінами до Закону ОСС може розпоряджатися коштами, які є на його банківському рахунку. Однак, з юридичної точки зору ОСС не має правомочності бути власником банківського рахунку і не може бути розпорядником коштів, оскільки ним у вузі є його ректор. Окрім того, ОСС вузу не може бути розпорядником коштів за своїм правовим статусом, а саме: жоден із членів ОСС не є і не може бути матеріально відповідальною особою. Власне, для фінансування діяльності ОСС не може створюватись і субрахунок. Проте, до порядку використання коштів ми звернемося пізніше.

3.3.1 Розрахунок коштів ОСС, планування витрат, прийняття кошторису

Першим кроком у питанні використання коштів ОСС буде їх планування. Насамперед, необхідно знати мінімальну кількість коштів, що мають бути надані для фінансування діяльності ОСС. Таку інформацію можна отримати, звернувшись із запитом до бухгалтерії вузу.

Нижня межа бюджету органу студентського самоврядування вираховується з розміру спеціального фонду вузу (або орієнтовно може бути складена за показниками минулого року, з відповідним коригуванням):
– для вузів з чисельністю 3–4 тис. студентів розмір спеціального фонду становить близько 16 млн грн на рік (відповідно бюджет органу студентського самоврядування – 80 тис. грн на рік);
– для вузів з чисельністю 10 тис. студентів розмір спеціального фонду становить близько 40 млн грн на рік (відповідно, бюджет органу студентського самоврядування – 200 тис. грн на рік).

Важливо. Кошторис ВНЗ (а відповідно і кошторис ОСС) затверджується на календарний рік.

Важливо. Закон встановлює нижню межу фінансування. Завжди залишається можливість отримати фінансування більше суми на 0.5%. Відповідно до тих даних, яких ми маємо, ОСС вузу має скласти власний проект кошторису. У проекті мають бути передбачені:

• статті видатків;
• суми за кожним видатком на рік;
• відсоткова частка за кожним видатком.

Проект кошторису вноситься на розгляд вищого керівного органу студентського самоврядування ВНЗ (зборів, конференції студентів) головою або виконавчим комітетом ОСС. Якщо складання проекту кошторису доручене іншим особам, які утворюють робочу групу з цього питання, він вноситься ними. Даний проект має складатися виключно особами, які навчаються. У певних випадках він може складатися спільно з НТСА (Науковим товариством студентів і аспірантів) – у сфері фінансування наукової діяльності осіб, що навчаються (не менше 30% коштів за Законом), з іншими структурами, які діють
при ОСС.

Затвердження загальними зборами (конференцією) студентів вузу пропонується з кількох причин:

1. Кошторис приймається один раз на календарний рік.
2. Конференція студентів – це орган, який приймає рішення стосовно спрямування людських і фінансових ресурсів у межах діяльності ОСС.
3. Створюється можливість громадського обговорення проекту, який коригуватиметься відповідно до побажань делегатів від студентства, в інтересах якого і діє ОСС.

Стосовно видатків, які закладаються в проекті, ми можемо запропонувати таке:

• Матеріально-технічне забезпечення 5–10%
• Наукова діяльність (у т.ч. відрядження для участі у наукових заходах, наукові дослідження тощо) 30%
• Відрядження осіб, що навчаються 10%
• Методична та навчально-семінарська робота 5–10%
• Проектна діяльність (за основними напрямами діяльності) 30–40%
• Заробітна платня керівництва ОСС 10–15%

Звісно, під час складання та коригування проекту кошторису відсоткові ставки можуть змінюватися, так само як і статті видатків. Як відомо, кожен ОСС орієнтовано по-різному, а тому пріоритетні статті видатків здебільшого відрізнятимуться.

Важливо. Діяльність органу студентського самоврядування має бути спрямована передусім на:

• сприяння підвищенню рівня надання освітніх послуг ВНЗ;
• сприяння підвищенню рівня якості освіти;
• залучення студентів до наукової діяльності (наукові товариства студентів вузу);
• захист прав студентів;
• соціальну захищеність студентів;
• культурно-масові заходи.

Відповідно структура бюджету має відбивати саме ці вектори діяльності роботи ОСС. Значна частина коштів не може бути направлена на розважальну та культурно-масову діяльність.

Підсумовуючи, хотілося б нагадати наступні стадії у розробці і прийнятті кошторису ОСС в межах кошторису ВНЗ:

1. Інформативний запит керівника ОСС ВНЗ до бухгалтерії щодо запланованого кошторису спецфонду ВНЗ на календарний рік.
2. Розробка кошторису ОСС ВНЗ із визначенням статей видатків, сум за цими видатками, відсоткових частин видатків.
3. Прийняття кошторису ОСС ВНЗ на загальних зборах (конференції) студентів ВНЗ як рекомендованого для включення до кошторису спецфонду ВНЗ.
4. Прийняття кошторису ВНЗ або внесення в нього відповідних змін.

3.3.2. Затвердження кошторису ОСС ВНЗ, процедура використання коштів

Кошторис вищого навчального закладу на календарний рік приймає Вчена рада вузу. У зв’язку із неможливістю виділення окремого субрахунку для фінансування діяльності ОСС ВНЗ його кошторис має затверджуватись у межах кошторису ВНЗ на відповідний календарний рік. Тобто до засідання Вченої ради, в порядку денному якого стоїть питання прийняття кошторису, ОСС ВНЗ має виконати всі ті дії, які зазначені в пункті 3.3.1.

Єдиним шляхом легітимного використання коштів, передбачених на діяльність ОСС, є прийняття Вченою радою разом із кошторисом вузу бюджету ОСС, який стає його невід’ємною частиною. Лише в такому разі є гарантія використання коштів виключно в межах затвердженого загальними зборами (конференцією) студентів бюджету ОСС. У той же час всі витрати ОСС мають бути виконані в межах кошторису та за особистим рішенням колегіального органу студентського самоврядування або голови ОСС в разі відповідних повноважень.

Орган студентського самоврядування вузу, відповідно до Закону, є своєрідним розпорядником коштів. Зокрема, деякі положення про студентське самоврядування містять норму, яку ми пропонуємо застосовувати й іншим:
– Голова ОСС ВНЗ направляє кошти, що виділені на фінансування діяльності ОСС, відповідно до рішень ОСС ВНЗ в межах затвердженого Вченою радою ВНЗ кошторису ОСС, на виконання завдань і повноважень ОСС ВНЗ.

Як саме вирішується питання, чиї кошти використовуються – ОСС або ВНЗ? Насправді досить просто: якщо накладна або інший документ, за яким має здійснитися оплата, завізовані керівником ОСС ВНЗ, то ці кошти знімаються з рахунку ОСС.

Перепони, які стоять на шляху використання коштів ОСС, – це тендерні закупівлі та бюрократизована система оплати послуг ВНЗ. Наявність тендерних закупівель певного обсягу товарів або послуг унеможливлює замовлення товарів-субститутів у іншого підприємства.

Нарешті потребує вирішення ще одне питання, – це неможливість голови ОСС вузу бути матеріально відповідальною особою. З метою спрощення такої ситуації пропонуємо модель, до якої вдаються деякі університети, а саме – виділення ½ ставки голові ОСС (і його заступникам у разі доцільності та помірного фінансового навантаження бюджету).

3.3.3. Рекомендації щодо обліку використовуваних коштів

Спираючись на ті прецеденти, які вже мали місце в українських вузах, пропонується застосовувати механізми, що дадуть змогу забезпечувати облік використаних коштів. З цією метою доручити секретаріату ОСС вузу (або відповідальним особам ОСС, зокрема заступникові голови з фінансових питань) вести звітність за відповідними статтями видатків затвердженого кошторису. Раз на квартал надавати студентській громаді ВНЗ інформацію стосовно обсягу та статей використання коштів, звіряти з бухгалтерією звіти щодо використання коштів ОСС ВНЗ.

У межах кошторису може бути застосовано кілька моделей розподілу коштів.

Модель №1 «Розподіл коштів між ОСС факультетів»

Згідно з даною моделлю розподілу коштів кожен ОСС факультетів має право на певне фінансування, здійснюване за одним з двох принципів: розподіл коштів порівну між ОСС факультетів або розподіл коштів між ОСС факультетів відповідно до кількості студентів на факультетах.

Однак така модель розподілу коштів не є найефективнішою, оскільки поділ фінансування серед структурних підрозділів ОСС унеможливлює реалізацію серйозних проектів на рівні всього навчального закладу та не надає всім студентам ВНЗ рівного доступу до виконання
проектів і фінансування.

Модель №2 «Концентрація коштів у центральному органі ОСС»

Однозначними плюсами такої моделі є можливість направляти кошти на виконання цільових завдань, а прийняття кошторису загальними зборами (конференцією) студентів не дозволить керівникові ОСС вузу одноосібно визначати вектор направлення коштів.

Модель №3 «Проектна модель фінансування ОСС»

Ця модель відрізняється від попередніх тим, що надає всім студентам ВНЗ рівний доступ до фінансування на конкурсних засадах шляхом проведення відкритого конкурсу серед ініціативних груп студентської спільноти. Модель є проекцією фінансування проектів Міністерством сім’ї молоді та спорту України або надання грантів фондами. Критеріями відбору проектів, що отримуватимуть фінансування, є компетентність ініціативної групи, підготовка проектної заявки з чітким зазначенням цілей, очікуваних результатів та запитуваного фінансування. Також схвалюється залучення коштів з інших джерел, або ж дана умова може бути обов’язковою підставою для фінансування.

У будь-якому разі ту чи ту модель орган студентського самоврядування ВНЗ має обирати цілком самостійно. Попри те що всі моделі безпосередньо залежать від специфіки вузу, мають здійснюватися напрацювання, які дадуть змогу започаткувати традиції фінансування й ефективного використання коштів у діяльності ОСС.

Прикінцеві положення

Розглядаючи прецеденти з імплементації змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо питань студентського самоврядування бачимо, які справді позитивні зміни можуть відбуватися в діяльності органів студентського самоврядування.

З-поміж основних хотілося б відзначити зміни в ставленні адміністрацій вищих навчальних закладів та законодавця до процесу освіти, можливість ОСС розпоряджатися власними коштами для виконання статутних завдань. Громадський контроль якості надання освітніх послуг та модель отримання вищої освіти, головним суб’єктом якої є саме студент як споживач цих послуг, – це курс, якого мають дотримуватися всі суб’єкти освітнього процесу. Найбільш прогресивними та активними у цьому процесі мають бути студенти та представники їхніх інтересів, якими є органи студентського самоврядування.

Ми радимо розглядати даний Закон як інструмент, що допоможе органам студентського самоврядування у досягненні їхньої мети – розбудови демократичного громадянського суспільства, адже саме такі принципи обстоюють у своїй діяльності ОСС.

* Повний текст Методичних рекомендацій з впровадження норм Закону України «Про вищу освіту» щодо студентського самоврядування можна знайти на сайті www.polityka.in.ua