chrome firefox opera safari iexplorer

Завтра відзначать День української козачки

29 жовтня 2010 о 10:04

Центр народознавства «Козак Мамай» (м. Київ, вул. Михайла Донця, 2) започатковує святкування «Дня української козачки». Цей захід відбудеться 30 жовтня 2010 року у вигляді квесту під назвою «Черевички для коханої козачки».

Чому українська жінка – вільна

Здавна образ українця асоціюється з козацтвом, із сивими традиціями запорозьких вольностей, героїчних звитяг, славних гетьманів, характерників... Однак це було б неможливо без героїчних українських жінок-козачок!

Адже ще від часів літописної княгині Ольги руські жінки мали велику незалежність, не втратили її й пізніше, в рамках української козацької держави. Такої свободи й рівноправності не знала ані Москва, ані інші європейські монархії, де жінка була поневолена. Водночас українське жіноцтво не тільки зберігало свої права, але навіть розширювало їх, а суспільний устрій в козацькому краї розвивався демократичним шляхом.

Українська жінка-козачка володіла значно більшою свободою, ніж будь-де в іншому місті тогочасної Європи. Правда, обов’язкові для неї закони на Русі були ті ж, що й у Литві: як тут, так і там литовський статут вважався кодексом, з яким треба було узгоджу вати своє життя; але одна справа закон, а інша — звичай. Тут, у повній небезпек місцевості, вздовж сумновідомого татарського «чорного шляху», жінці-козачці дуже часто доводилося ставати на захист родинного вогнища, на оборону домашнього скарбу.

Ось чому при ближчому вивченні подій XVI -XVIIІ століття на тодішній Наддніпрянщині, українська жінка-козачка нерідко власноруч бралась до зброї. Тож закута у важкий панцир українська жінка, мимоволі нагадує тих міфічних амазонок, місце поселення яких визначалося істориками між Дніпром і Балтійським морем.

З середини XVI ст. давньоруські вольності для жіноцтва лишаються тільки на українських землях: Московщина в той час уже утвердилась як сильна деспотія, і одним із перших актів закріпачення народу стало знищення жіночої свободи, яка регламентувалась актами «домострою», головним із яких є чинник: «жена, да убоится мужа своего».

В Україні ж жіноча свобода лишалася неторканою ще довгі століття, аж до ліквідації Січі і входження України в Російську імперію. Поряд із Січчю — форпостом національної державності й самобутності — не меншу, а нерідко й більшу роль у формуванні українського характеру відігравало жіноцтво.

Жіноча складова самобутньої національної культури розвивалася не спотворено, без внутрішнього гніту. Найвищі чоловічі інтенції — честолюбство, сміливість, звитяжність тощо — завжди мали простір для цілковитого втілення на полях війни із зовнішніми та внутрішніми ворогами, саме тому ніколи не спрямовувалися на «боротьбу за хатню владу».

Таким чином можна умовно сказати, що український козак-воїн був одночасно і «підкаблучником», адже ж за лицарським кодексом честі потрібно було «змагатися з ворогами на полі раті, а не з жінкою у хаті». За таких обставин українське жіноцтво мало найповнішу свободу самовиявлення як вдома, так і в громадському житті тодішньої України.

У «Вечерах на хуторе близ Диканьки» Микола Васильович Гоголь пише про «дивну» поведінку однієї зі своїх героїнь, пояснюючи її для росіян: «Дівчата Малоросії мають незмірно більше свободи ніж будь-де, і тому не повинно видаватися дивним, що красуня наша без батькового відома приймала в себе гостя…». Звичайно, таке пояснення було необхідно, бо це йшло в розріз із догмами «домостроя», за якими мучились тодішні російські жінки.

Квест «Черевички для коханої козачки»

Реєстрація

о 14-00 — реєструються всі неодружені пари.

Відбірковий тур

О 14:00 всі бажаючі, котрі зареєструвались, збираються на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи». Кожна дівчина отримує по склянці борошна і теплої води для того, щоб замісити прісне тісто й чимдуж швидше виліпити з нього тістечко довільної форми з римською цифрою ІІІ (це так званий «Орден козацької неслави ІІІ-го ступеня», символічна нагорода для козаків Російської Федерації, адже в наступні роки українські козаки знову будуть викликати росіян на «Двобій честі»). Отож, якщо росіяни в наступних 2011 та 2012 рр. будуть боягузливо ігнорувати виклик на двобій, то вже за три роки російське козацтво стане повним кавалером «Орденів з тіста вищого ґатунку – «Козацької неслави» першого, другого та третього ступенів…

Цьогоріч прісне тістечко під назвою «Орден козацької неслави ІІІ-го ступеня» під час проведення свята «Дня української козачки» пектиметься в печі однієї з хат на «Мамаєвій Слободі» й з найближчою оказією разом із раніш виготовленим джурами дерев`яним коником та шабелькою буде відправлено російським козакам посилкою в штаб Донського козацтва.

Перші 20 дівчат, котрі найшвидше виконали завдання, тобто виліпили тістечко («Орден козацької неслави ІІІ-го ступеня») діаметром не менше 8 см реєструються суддями і мають право перейти до наступного етапу.

Парубки, які зареєструвались разом із дівчатами і в цей час спостерігали за своїми козачками, шикуються в шеренгу.

Дівчина-козачка, котра перша виліпила тістечко, перша й обирає собі пару, відповідно всі інші обирають собі пару з шеренги парубків в тій послідовності, в якій були зареєстровані суддями у відбірному турі (парам присвоюються відповідні номери та видається стрічка відповідного кольору, пари без стрічки до наступного етапу не допускаються).

Перший етап

Дівчина-козачка, відповідно до свого порядкового номера, сідає парубку верхи на спину, їй в руки дається батіг, яким вона маючи три спроби повинна збити зі стовпа, який уособлює собою Донського козака, шапку (збиття шапки з Донського козака означає втрату гідності).

Дівчина, яка збиває шапку з першого разу, має право стартувати до наступного етапу.

Та ж дівчина, яка збила шапку лише з другого разу отримує «покарання» у вигляді того, що парубок везе її верхи на собі навколо ярмаркового майдану 1 раз. Відповідно що та, яка збила батогом шапку з третього разу, парубок відповідно везе її навколо майдану 2 рази, і та, яка не збила шапки жодного разу, їде на своєму парубкові аж 4 кола по майдану (1 коло – 30 метрів). В такій послідовності всі учасники змагань, отримавши завдання, стартують до наступного етапу. Першими (отримавши стрічку відповідного кольору) стартують ті пари, дівчина з яких збила шапку з першого разу і так далі…

Другий етап

Пари отримують підказки, де знаходиться «єврей-шинкар», і ,знайшовши його – виконують його завдання. (Пара отримує миску з квасолею та горохом, які необхідно найшвидше перебрати, відділивши одне від одного). Пара, яка виконала завдання, отримує стрічку відповідного кольору та завдання для наступного етапу. Без цієї стрічки та стрічок із попередніх етапів пара не може брати участь у наступному етапі.

Третій етап

Пари отримують підказки, де знайти «турка», який охороняє баштан, знайшовши його, треба відібрати в нього гарбуза та знайти за координатами місце, де знаходиться тимчасова станиця Донських козаків, знайти її та «піднести» українського гарбуза їх Головному Військовому Отаману. Пари, які виконали це завдання, отримують чергову стрічку відповідного кольору та завдання до наступного етапу. (Без цієї стрічки та стрічок із попередніх етапів пара не може брати участь у наступному етапі).

Четвертий етап

Пари отримують підказки, де знайти «татарина», отримують від нього завдання та виконують його. За результатами отримують стрічку відповідного кольору та наступне завдання.

П`ятий етап

Пари, отримавши останню стрічку (таким чином у пари повинно бути п`ять стрічок різних кольорів) мають право пройти «шлях до Мамая», здобути там козацький прапор та чимдуж прибути з цим прапором на збірний пункт українського козацтва до моста на озері Красавиця.

Перші п`ять пар, що прибули до збірного пункту з прапором та всіма стрічками, почергово, відповідно до порядку прибуття мають право зайти на острів «Кохання», що посеред озера, та витягти з «чарівної скрині» пару чобіток, в якому буде записка про здобутий приз.

Після цього відбудеться урочисте вітання пар-переможців.

Нагорода для пари, яка переможе: Весільний бенкет на 30 осіб в «Шинку – коса над чаркою» (за умови, що пара відгуляє весілля не пізніше свята Водохрещі – 19.01.2011р. У пропозицію включено: бенкет з розрахунку 400 грн. на особу + троїсті музики + перша шлюбна ніч в одній з хат на «Мамаєвій Слободі»).
Нагорода для пари, яка посяде друге місце: Передноворічний бенкет (Ніч перед Різдвом) на 4 осіб в одній із хат на «Мамаєвій Слободі».
Нагорода для пари, яка посяде третє місце: Романтична передноворічна вечеря на двох при свічках (Ніч перед Різдвом) в «Шинку – коса над чаркою».

По закінченню змагань під супровід фольклорного гутру «Рожаниця» розпочнуться українські вечорниці.

Координати для попередньої реєстрації учасників: тел... 361-98-48; 093-872-48-77; е-mail: mamayevasloboda@gmail.com

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути