chrome firefox opera safari iexplorer

Двомовність коштуватиме Україні більше 1 млрд грн щороку

22 листопада 2010 о 17:59

Експерти заявляють про втрату України щороку понад 1 млрд. грн. у випадку прийняття та введення законопроекту «Про мови» в Україні.

Про це йшла мова сьогодні на прес-конференції в Києві, організованій громадським рухом «Не будь байдужим!» і присвяченій аналізу законопроекту № 1015-3, внесеного у ВР народними депутатами Олександром Єфремовим, Петром Симоненком і Сергієм Гриневецьким.

Так, один з експертів Анатолій Бондаренко зазначив, що мова йде навіть не конкретно про законопроект № 1015-3, «а про будь-який інший законопроект, який вводить другу офіційну мову в Україні, в нашому випадку російську».

«Введення другої офіційної мови призведе до серйозних економічних витрат за трьома напрямками. Перший напрямок — це збитки з бюджету на впровадження цього законопроекту», — зазначив Бондаренко.

За його словами, автори законопроекту «лукавлять» кажучи, що додаткових витрат з бюджету не буде: «У дійсності такі витрати будуть, і досить серйозні. По-перше, це мова документів, актів, перекладів, діловодства. Це може становити до 5% від бюджетних коштів, які витрачаються щорічно на здійснення виконавчої влади. У тих регіонах, де є не менше 10% російськомовних, це виходить не менше 70 млн. грн. на рік».

За інформацією експерта, на забезпечення двомовності у судочинстві додатково доведеться витрачати приблизно 60 млн. грн. на рік; на переобладнання географічних покажчиків (написи російською на вивісках) — близько 30 млн. грн.; на друк бюлетенів при проведенні загальнонаціональних виборів та відповідну політичну рекламну продукцію — близько 29 млн. грн.

«В цілому, якщо брати тільки по самих основних пунктах витрат з бюджету, загальна сума на введення другої офіційної мови складатиме близько 250 млн. грн. на рік», — вважає Бондаренко.

Другий напрямок, за словами експерта, яке також завдасть збитків державі — це буде втрата ринків, насамперед, видання книг, у тому числі для освіти; реклами і кіноперекладу. За даними Бондаренка, український ринок видання освітньої літератури може втратити близько 150 млн. грн. на рік; ринок реклами може втратити за рік близько 390 млн. грн., а скасування кінодубляжу призведе до збитків наших вітчизняних компаній, які працюють на цьому ринку, в розмірі близько 300 млн. грн. на рік.

«Якщо підрахувати за всіма цими напрямками цифри, то виходить, що втрати, які вже зараз можна оцінити, понад 1 млрд. грн.», — сказав Бондаренко.

Як зазначив експерт ініціативи кіноперекладу Андрій Гарасим, щорічно в Україні надходить близько 4 млн. доларів від іноземних компаній-дистриб'юторів від замовлень на дубляж фільмів українською або російською мовою.

«Якщо буде прийнятий законопроект і фактично ним буде скасовано умову про обов'язковість дубляжу саме на території України, я думаю, що цілком вірогідним є сценарій, коли дубляж буде завозитися з Росії», — прогнозує Гарасим.

Він також звернув увагу на те, що скорочення замовлень на дубляж, відповідно, призведе до того, що сотні артистів, звукорежисерів втратять роботу. Він застерігає, що через «контрабанду російського дубляжу» може взагалі бути знищена школа дубляжу в Україну.

Як повідомлялося, 19 листопада голова Комітету ВР з питань культури і духовності Володимир Яворівський заявив, що Комітет вирішив повернути авторам без розгляду на пленарному засіданні ВР законопроект Про мови в Україні.

20 квітня

Інші дати
Павло Луспекаєв
1927 –  кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна («Біле сонце пустелі»), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
Розгорнути
Ґео (Юрій) Шкурупій 
1903 – український прозаїк, поет, представник напрямку панфутуризм; редактор, кіносценарист.
Розгорнути
 Володимир Шульгін 
1894 – студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві. Загинув у бою під Крутами.
Розгорнути