chrome firefox opera safari iexplorer

Заявка на проведення Олімпіади-2022 коштуватиме Україні 22 млрд грн?

15 жовтня 2011 о 07:09

Львівський губернатор Михайло Цимбалюк оцінює в 22 млрд гривень виконання Україною всіх умов, щоб мати можливість подати заявку на проведення зимової Олімпіади 2022 року.

Про це він повідомив на прес-конференції у Трускавці.

«Необхідність в інвестиціях тільки для реалізації першого етапу становить понад 22 млрд гривень», — сказав він.

З його слів, мова йде про будівництво необхідних для поведінки Олімпіади об'єктів інфраструктури.

Інакше, зі слів губернатора, в України не приймуть заявку на участь, яку та планує подати до 2014 року.

Цимбалюк додав, що, зокрема, до 2014 року має бути побудовано 5 спеціалізованих олімпійський об'єктів у гірській частині Львівської області та в самому Львові. Він не уточнив, про які об'єкти йдеться.

Губернатор сказав, що поки держава не виділяла коштів на підготовку до Олімпіади і спрогнозував, що їх виділення почнеться з 2012 року.

Як повідомляли Ukranews, у травні Львівська обласна рада виділила 800 тис. гривень на підготовку реалізації проекту «Олімпійська надія-2022» в 2011 році.

Національний проект «Олімпійська надія 2022» передбачає створення спортивно-туристичної інфраструктури України, здатної прийняти зимові Олімпійські ігри 2022 року.

Президент Віктор Янукович визначив цей нацпроект як один з 10 першочергових для реалізації.

Львівська обласна державна адміністрація просила Кабінет Міністрів передбачити 23 млрд гривень на підготовку до зимової Олімпіади-2022 до 2015 року.

Як повідомлялося, рік тому віце-спікер Ради Микола Томенко назвав ідею Олімпіади-2022 «неадекватною» і такою, що вб'є український спорт. З його слів, «не можна будувати за державні кошти об'єкти для видів спорту, які не існують в Україні».

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути