Два тижні на те, щоб знайти нові приміщення для музеїв і погодити їх з музейниками, дала спеціально створена урядова робоча група на чолі з міністром культури Михайлом Кулиняком. Ухвалене 2 листопада відповідною робочою групою рішення озвучили директорам музеїв наступного дня у Спілці письменників на Банковій. Виконати його мають Фонд держмайна та Головне управління комунальної власності Києва.
Слухання парламентського комітету з духовності та культури 3 листопада супроводжувалося пікетом музейних працівників з гаслами: «Ні — відселенню музеїв «у нікуди»!», «Церква і культура – не вороги!», «Знищення історичної пам’яті – це культурний геноцид!» та «Московські попи! Геть руки від українських культурних цінностей!».
У розпал дискусії на засідання приїхав й сам міністр культури та туризму Михайло Кулиняк. Розпачливо налаштованих директорів музеїв він запевнив: «допоки не знайдемо компромісний і прийнятний для усіх сторін варіант, ніяких виселень не буде». За логікою міністра, «те, що написано у двотижневий термін надати пропозиції, не значить, що це будуть єдині пропозиції і після них ніяких більше пропозицій не буде».
«Якщо за два тижні не буде консенсусу, я впевнений, що буде продовжений термін», — припустив Андрій Вінграновський, голова Державної служби з питань національної культурної спадщини. І додав: «Зараз державна служба очікує пропозицій, які повинні прийти щодо приміщень, які будуть надаватися, а також від музеїв на скільки їм ці приміщення підходять. Я впевнений, що такі структури, які займаються парфумерією або нафтою, офіси яких знаходяться на території Лаври, повинні бути відселені. Про це навіть мови не може бути, а музеї – це окреме питання, я не думаю, що це вирішуватиметься якимсь волюнтаристським шляхом — візьмуть приїдуть запакують в ящики і вивезуть, я думаю, що до цього не дійде».
Тим часом у Кабміні вже склали попередній список пропозицій нових «помешкань» для музеїв. Зокрема, Національному музею декоративного мистецтва та музею театрального і кіномистецтва пропонують площі Мистецького арсеналу. Музейники не проти:
Адріана Вялець, директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва: «Ми згодні переселитися в Мистецький арсенал, але хто нас там бачить? Ми працювали з Мистецьки арсеналом, до 31 грудня 2009 року у нас була підписана угода з колишнім директором, ми написали свою наукову концепцію, як ми бачимо розміщення музею. Ми просили 7 з половиною тисяч квадратних метрів під експозицію, її ми заповнимо, бо у нас є такі можливості. Але нове керівництво до цього питання повертатись поки утримується».
Натомість у Мистецькому арсеналі кажуть, там досі тривають реставраційні роботи. Навіть за повного фінансування, ремонт у комплексі закінчиться аж у 2014 році. Тільки після цього можна буде говорити про можливе переселення музеїв у його стіни.
Наталя Заболотна, директор «Мистецького арсеналу»: «Жодної копійки за останній два роки на будівництво Мистецького арсеналу ми ще не отримали. Говорити про те, що ми можемо не зважаючи на котлован, не зважаючи на незалагоджені фонди, не зважаючи на те, що у нас є дах, можемо зробити рай на окремому поверсі Мистецького арсеналу також говорити не можливо, тому що ми будуємо унікальний культурно-мистецький комплекс».
Без ентузіазму щодо переселення музеїв до сусіднього Мистецького арсеналу поставився і голова Комісії міської ради з питань культури та туризму Олександр Бригинець. За його словами, «відселення музеїв на територію мистецького арсеналу призводить до зменшення кількості музейних площ в Києві, тільки замість одного музею почне діяти інший». Голова комісії пропонує збудувати окремий музейний комплекс для усіх музеїв-безхатченків: «Хай держава зі свого бюджету, отримавши Лавру безкоштовно, побудує цей музейний комплекс і поселять там бездомні музеї, а таких бездомних музеїв, завдяки цьому рішенню, якого ще немає, але яке готується і проект якого лежить у мене на столі, це виселення трьох музеїв. По друге, це музей історії Києва, який так само свого часу був виселений. Так само державі був переданий безкоштовно Кловський палац і так само держава обіцяла його переселити в інше приміщення іншого музею, але зрештою це нічим не закінчилося, музей не переселили. Таким чином держава заборгувала перед киянами».
І як приклад шляхетності Олександр Бригінець, навів приклад євреїв та католиків, які у свій час претендували на окремі приміщення у столиці: «Коли євреї захотіли забрати у Києві синагогу, замість дитячого лялькового театру, вони виділили гроші, за які й був побудований ляльковий театр на схилах Дніпра. Таким чином, і єврейська громада отримала свою синагогу, яку хотіла, і діти отримали чудовий ляльковий театр.
От є у католиків претензії по Миколаївському собору, там де органний зал. Ніхто ж не говорить про те, що давайте викинемо звідти органний зал і віддамо все католикам. Всі говорять, ми не можемо викинути органний зал, бо немає іншого приміщення, давайте якось розділимо час між католиками і любителями органної музики. Так і відбувається, час ділять між католиками і любителями органної музики, тоді моляться, тоді слухають музику. І ні в кого ніякого роздратування не викликає, хоча всі розуміють, що собор був побудований на гроші католиків і це була виключно культова споруда.
А коли це стосується ніби церкви української, яка ніби найбільше повинна підтримувати Україну, як державу так і її культуру, виявляється, що цього всього ніхто не робить. Готові викидати українські музеї, історичну бібліотеку, заклади навчальні, лікарні, аби тільки це все віддати церкві. Дивна ситуація. Виходить, що євреї і католики більше сприяють розвитку української культури, аніж православні — і це дивно, бо все ж таки у нас титульна віра – православ’я».
Попри запевнення чиновників голова Комітету з питань духовності та культури Володимир Яворівський закликав музейників швидко не погоджуватися на пропоновані приміщення і відстоювати свої права: «Якщо художникам виділяють десь у Дарниці приміщення дитячого садка, напівзруйнованого, який треба весь перебудовувати, хто буде ці гроші шукати? Я просто стурбований тим, що якщо хтось погодиться і вибереться із Лаври під чесне слово чиновника хай вони тоді самі за себе відповідають – директори, колективи і тому подібне».
Сьогодні і в самому заповіднику Києво-Печерської лаври проріджують ряди, йде скорочення наукових працівників, каже колишній директор заповідника Сергій Кролевець, який його очолював з грудня 1995 року по березень 2010 року: «Вже частину унікальних науковців звільнено, а іншим запропоновано звільнитися під виглядом скорочення і це близько ста працівників, то послідовно викладаємо оці всі документи і події, які відбувалися, в хронологічному порядку і можемо говорити про те, що йде чистка на цій території».
Нагадаємо, 2007 року уряд Януковича вже пробував підняти питання про повернення майна релігійним організаціям. Тоді його «спустили на гальмах». Нового дихання тема виселення музеїв з Лаври набула 2010 року після кількох візитів московського патріарха Кирила. Подейкують, що Микола Азаров особисто пообіцяв російському ієрарху передати музейні приміщення церковникам. Тоді ж Кабмін видав постанову про „виселення з території Києво-Печерської лаври суб’єктів господарювання, діяльність яких не пов’язана з діяльністю монастиря та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника”.
Справа пішла далі, й 15 липня Київрада віддала у державну власність сам заповідник – щоправда, з умовою, що приміщення трьох комунальних музеїв (Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Музею театрального, музичного і кіномистецтва України та Музею книги і друкарства України) тільки тоді перейдуть у державну власність, коли їх розмістять на площах, що належать до державної власності. Кабміну ця умова не сподобалася, й 6 серпня звідти надійшла директива заступнику голови КМДА Олександру Попову виключити той пункт на черговій сесії Київради. Після чого міські виконавці підготували проект, який скасовував „охоронний” розділ документа. Та до цього часу нове рішення з правками уряду на сесію Київради не виносили.
Тож Кабмін вирішив все взяти у свої руки і вже 12 жовтня створив робочу групу з питань виселення з території Києво-Печерської Лаври суб`єктів господарювання, діяльність яких не пов`язана з її основною діяльністю.
Спірні приміщення, за які ведеться боротьба між церквою та музеями — це колишні монастирські споруди, на які зараз претендує Києво-Печерський монастир. Так, Музей театрального мистецтва займає приміщення братської лікарні та аптеки. Національний музей декоративного мистецтва – будинок митрополита, Благовіщенську церкву, трапезну й кухню Трапезної церкви. Музей книги і друкарства – приміщення колишньої друкарні.
Катерина Качур
