Непопулярні кроки Кабінету міністрів щодо намагань ввести платні послуги для студентів викликали їхні протести. Пізніше уряд дещо зменшив перелік цих послуг.
Міжнародний день студента, який відзначили 17 листопада, став приводом дізнатися, як же живеться сьогодні тим, кому цей день приурочений.
Ми питали студентів вишів столиці про хабарництво, матеріальне забезпечення навчання, рівень викладачів та перспективи працевлаштування.
Олексій, студент КПІ, 6 курс:
Хабарництво
— Ніколи нікому нічого ні за що не платив. Тільки купував книгу професора на першому курсі, бо дурний був. Хабарництва в КПІ немає, тобто ти можеш якось домовитись з професором, але щоб хтось брав гроші, про таке не чув. На іншому фаці знайомі розказували, що один професор брав, але його «попалили» і мало не вигнали, цю справу якось «зам’яли». Він бере зараз, але вже через знайомих і дуже скритно. Розумієш, коли виганяють навіть студентів, яких «кришує» декан, то я можу точно сказати, що в КПІ, на нашому фаці, хабарництва немає.
Матеріальне забезпечення
В КПІ з лабораторками та аудиторіями погано, вони, я б сказав, в незадовільному стані. Аудиторії розламані, обписані, але то самі студенти і ламають.
КПІ, типу технічний вуз, але компи не дуже нормальні. Наприклад, в аграрному, мені однокласник розповідав, зробили все хай-тек. Лекції навіть з інших міст їм читають по інету. Навіть хотіли студентам ноути видати чи зі знижкою продати, щоб вони не писали, а друкували.
Бібліотека в КПІ нормальна, в читальних залах є будь-яка інфа, можна замовляти. Доступ в інет в бібліотеці безкоштовний.
Знання й робота
Викладачі жорсткі, але добре матеріал дають. А знання, то ж головне, в принципі. Хоча всі ті знання забуваються. Основне, мабуть, це якраз база і «закалка».
Таня, студентка Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 6 курс:
Що стосується платних послуг, то дивним було те, що навіть за справку про те, що вчишся у ВНЗ, ми повинні були платити (ніби за папір, за ксерокс), хоча копійки, але сам факт.
Матеріальна база
Книжки у мене майже всі куплені, з того, що треба було, нам майже нічого не видавали.
Що стосується Інтернету, то він у нас безкоштовний і по запису, дуже гальмує. Комп’ютери стоять в бібліотеці дуже старі.
Хабарництво
Щодо екзаменів, то, як мені здалося, до бюджетників ставляться упереджено, правда не всі викладачі, але є такі. Можна знайти декілька викладачів, які усвідомлено не ходять на пари і семінари, а потім в кінці семестру, коли треба здавати екзамени, просто називають певну таксу і ставлять оцінку.
Деякі студенти виступали проти, але їх було дуже мало. Тим паче екзамен всім треба. До речі, якраз одного цього викладача і спіймали за хабарництво, але він був племінником, здається, ректора, тому його просто перевели на нижчу посаду.
Знання й робота
З ким я зараз спілкуюсь, майже ніхто не працює по спеціальності. А багато хто взагалі не може знайти роботу. Знання отриманні, в принципі, якісь є, але вони більше для загального світогляду. Багато яких предметів я і досі не розумію, для чого були потрібні.
Викладачі, в принципі, непогані, є звісно і такі — не те не се, але є і багато професорів, які справді дуже розумні, так як, наприклад, професор-викладач психології Зелінська Тетяна Миколаївна. Спочатку така грозна тьотка була, а потім, як виявилось, дуже класна людина і багато чого нам дала.
Валентина, студентка КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 3 курс:
Інтернет є безкоштовним в бібліотеці, щоправда більшість комп’ютерів застарілі. Але якщо є бажання навчатися, то це навчанню не заважає.
Деякі молоді викладачі дають навіть вагоміші знання, ніж старі. У молодих новий погляд на проблеми, а старі не завжди можуть бути в курсі змін.
За спеціальністю у мене на курсі працює один-два чоловіки, дехто на кафедрі, а всі інші деінде.
Віталік, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, 6 курс
Хабарництво
На стаціонарі хабарництва не бачив. Я не знаю, як вирішували питання інші студенти, що не ходили на заняття. А хто нормально навчався, той жодного разу не платив кошти. Хіба що хтось особисто хотів привітати вчителя, то приносив або квіти або цукерки.
Матеріальна база
Якщо по п’ятибальній шкалі оцінювати стан аудиторій, то ставлю чотири. Бо в деяких лабораторіях застаріле обладнання, наприклад, на кафедрі фізики старі радіосистеми стоять. Тобто це більше схоже на музей, а не на лабораторію.
У нас працює платний ксерокс, можна скористатися у власних цілях. Певний час працювала комп’ютерна бібліотека і можна було користуватися інтернетом, але потім її відмінили. А чому? Ніхто нічого не пояснював. Тепер треба приходити в комп’ютерний клас, домовлятися з викладачем і там користуватися.
Знання й робота
Я думаю, десь 80% викладачів нормально викладають. Я задоволений ними.
Окрім навчання в університеті, треба ще й самому здобувати досвід. От я зараз в пошуку роботи. Раніше я працював не по спеціальності. Зараз я хочу знайти по спеціальності, але протягом двох місяців поки нічого не знайшов.
Мені здається, що для студента потрібно більше практики, аніж теорії. Студентів на літо потрібно забезпечувати якоюсь роботою, хай навіть їм за це нічого не платитимуть, а просто дозволяють знаходитися в організації по своїй професії і просто спостерігали за процесом. У нас по програмі хоч і були такі практичні заняття, але по суті вони мало чим відрізнялися від теорії. Тому майже закінчивши університет я не впевнено почуваюся у своїх силах, бо не маю досвіду.
Никита, НАУКМА, 4 курс
Хабарництво
Хабарництва жодного разу не зустрічав. Багато я чув від студентів інших навчальних закладів, що таке було, а в Могилянці ніколи, щоб в когось навіть думка про таке могла промайнути як з боку студентів так і викладачів. До навчання відносяться серйозно і дуже принципово. Але з іншого боку, якщо є проблема сумісництва навчання і роботи приміром або підготовки до вступу в інший навчальний заклад, то завжди можна підійти до викладача і спробувати чисто по-людськи домовитися без ніяких хабарів і подарунків.
Матеріальна база
Стан деяких приміщень залишає бажати кращого. З інтернетом ніяких проблем не виникає, у нас навіть в деяких аудиторіях є вай-фай. Будь-хто може вільно користуватися.
Знання й робота
Усі викладачі в обов’язковому порядку володіють англійською мовою. Я навчаюся на факультеті соціальної роботи і як такого перекладеного матеріалу українською чи російською мовою є дуже мало, й нерідко доводиться використовувати англомовні джерела. Тому всі викладачі і студенти на пристойному рівні володіють англійською мовою.
Небагато випускників саме факультету соціальної роботи потім працюють за спеціальністю, тому що важко знайти пристойні місця.
Основна проблема студентів – намагання знайти пристойну роботу. І не просто знайти роботу, а місце, де топ-менеджмент буде адекватно ставитися до студентів, оскільки дуже часто студент опиняється в ситуації, коли в університеті йому кажуть, що навчання важливіше і не хочуть нічого чути про роботу і так само на роботі кажуть, що ви влаштовувалися на роботу, тому ваші сесії нас мало хвилюють.
Відсотків 30 моїх знайомих студентів планують виїжджати за кордон. Тим більше я й сам планую це робити, спочатку на навчання, а потім видно буде. Я зараз працюю фотографом, зовсім не по спеціальності і, на жаль, в Україні перспектив цієї професії немає, тому зараз я планую виїхати на навчання в Прагу, в Празьку академію мистецтв і вчитися за спеціальністю як фотограф. І далі або залишатися там або перебиратися ще кудись, але варіант повернення в Україну я розглядаю в останню чергу.
Я знаю багато прикладів, що студенти багато вчилися і завдяки тому потім мали дійсно дуже хороші перспективи. І я знаю приклади абсолютно протилежні, коли люди більше уваги приділяли саме побудуванню кар’єри, починали з тих посад, де ґрунтовні теоретичні знання з якоїсь спеціальності не були потрібні, і вони теж пробивалися в люди.
В принципі, для того, щоб побудувати вдалу кар’єру і почуватися впевнено після закінчення навчального закладу, варто знайти якусь золоту середину вже починаючи ледве не з першого-другого курсу. Люди, які зараз змогли більш-менш влаштуватися – це ті, котрі дійсно прямо з першого курсу переймалися питанням роботи.
Цього року у мене з днем студента не склалося, бо у мене цього дня було чотири пари підряд, чого не було вже кілька років, і після цього я одразу полетів на роботу, а зараз з роботи лечу ще по справах і потім буду намагатися доповзти до ліжка. А вже на вихідних спробуємо з друзями організувати собі свято.
Розмовляла Катерина Качур
