Що перше спадає на думку, коли згадують піст? Більшість людей відповість, що це обмеження у їжі. От і Вікіпедія трактує піст, як «дотримання певних обмежень щодо їжі протягом певного періоду часу. Головною відмінністю посту від дієти є його зумовленість релігійними поглядами».

Церква ж говорить, що постуючи тільки в їжі і не очищаючись від пристрастей, людина стає подібною до злих демонів, що ніколи не їдять. І тому більшість релігійної літератури та статей, присвячених цій темі є здебільшого намаганням переконати громадськість у важливості поєднувати очищення душі та тіла. Адже сучасна людина бореться в основному за тіло і забуває про душу. Я думаю, спосіб обмежувати себе у їжі і при цьому не страждати на стільки, щоб пам’ятати ще й про духовне очищення, існує. Однак спочатку про походження постів.

Мабуть, варто почати з того, що пости придумали не християни. Більше того, вони є невід’ємною складовою більшості релігій: примітивних, розвинутих і навіть вже давно забутих у наші дні. Піст у всі часи вважався особливою духовною практикою. Наприклад, один з народів Південно–Східної Азії, малайці вірили, що піст захистить їх від ран. Чорношкірі жителі африканського континенту, зулуси, вважали, що лише піст може допомогти у спілкуванні з духами. Для одного з наймогутніших народів Південної Америки інків, піст був обов’язковим під час підготовки до свят та церемоній. В ісламі він є обов’язковим для всякого, хто вважає себе правовірним. А індуси вірять, що лише той, хто поститься, може побачити бога Шиву. У всіх релігіях піст вважається дієвим засобом для подолання людської обмеженості душі і тіла.

Історія християнських постів бере початок від подвигу Ісуса Христа, який 40 діб утримувався від їжі у пустелі, показуючи цим силу людського духу, що готовий боротися з будь–якими диявольськими спокусами. Перші пости були одноденними і не суворими, адже ще не існувало норм і правил. Обмеження у їжі щосереди та щоп’ятниці з’явилось у ІІІ-IV сторіччі від Різдва Христова. До кінця четвертого сторіччя, за словами істориків, вже існували чотири відомих нам багатоденних пости: Великодній, Петрівський, Успенський і Різдвяний. На сьогодні у православному календарі понад 200 днів протягом року — постові.

Чи багато людей в Україні протягом цих днів постує? За даними соціологів, четверта частина українців дотримується постів, проте більшість з них люди передпенсійного та пенсійного віку. Молодь здебільшого не може дозволити собі піст, адже невід’ємні симптоми голоду — злість, сум та дратівливість не сприяють роботі. І все ж вихід існує. Пісні страви не є синонімом несмачних, головне фантазія і гарний настрій.

Отже, перші страви.

У пісний борщ для смаку можна додати болгарський перець. Чудово рятують у ці дні юшки з гороху, квасолі, грибів або щавлю. Для густоти в них можна додавати рис, пшоно або вівсянку. До речі, я особисто додаю здебільшого пшоно, воно і колір покращує, і є дуже поживним, недаремно ж колись козацький куліш варився саме з пшона.

Також можна приготувати такі юшки:

• з гарбузом: картоплю зварити, а потім додати приблизно стільки ж гарбузи та цибулі. Цибулі можна кидати і меншу кількість, відповідно до смаку. Все варити до готовності. У кінці додати зелень. Їсти краще з підсушеним хлібом. Звичайно, не варто забувати і про сіль.
• з локшиною: накришити цибулі та моркви і варити у солоній воді. Наприкінці варки кинути локшину, потім зелень, спеції.
• з часником та картоплею: картоплю зварити, воду злити в окремий посуд. Потім картоплю розтерти і розвести її ж відваром та додати розтовчений часник, зелень. Можна додати трохи чорного перцю. Їсти краще з грінками.
• по-французьки: картоплю зварити, додати зеленого горошку (консервованого або замороженого), покришити капусти білокачанної або цвітної, моркви та цибулі. Все тушити до готовності. Наприкінці, можна додати коріандр, лавровий лист, чорний перець горошком, якщо є трохи зелені.
• з квасолею: зварити квасолю у солоній воді, додати цибулю, два маринованих помідори або томатний домашній сік і проварити. Наприкінці додати спеції.
• з грибами: гриби, цибулю та моркву відварити, потім додати дрібно нарізану картоплю та муку розведену водою. Все підсолити та варити до готовності. Наприкінці додати зелені або спецій. Можна і те, і інше разом.

Другі страви

Картопля під час посту, зрозуміло, є основною їжею. Адже з неї можна приготувати фрі, картопляні котлети, потовкти її, зробити з підливою та запекти. Загалом під час посту основою їжею стає все, що раніше було гарніром: горошок зелений, квасоля або кукурудза у банках з соусом, смажені гриби (чудово заміняють м’ясо). А ще можна зробити овочеве рагу за цікавим рецептом.

Гриби, бажано великі, кинути на сковорідку в олію і трохи підсмажити, потім до них додати відварену стручкову квасолю і одну порізану цибулину. Після того, як все це притушиться, додати червону консервовану квасолю, (можна і звичайну), часник, сіль і перець. Закрити кришкою і дати ще настоятися 10-15 хвилин. На стіл можна подавати з зеленню.

Власне всі другі страви під час посту можна назвати овочевим рагу, адже складатимуться вони лише з овочів. До речі, для любителів капусти, піст це просто зірковий час. Адже з капустою можна готувати так само багато, як і з картоплею, наприклад, тушити її з картоплею та грибами або ж варити з грибами, додаючи муку і спеції.

А ще можна робити різноманітні салати з відварених овочів, зокрема, буряка. Додаючи до тертого вареного буряка, наприклад, горіхи і часник або ж мариновані огірки та цибулю і приправляючи все це сіллю, соком лимона або розсолом, можна отримати поживний та смачний салат.

До речі, прихильники гострих страв можуть приготувати овочеву шаурму. До корейської моркви варто додати квашеної капусти та свіжих овочів, а потім все це загорнути в лаваш. Проте від занадто гострого, смаженого, кислого та копченої риби бажано все ж утримуватись, адже під час посту шлунку важко все це перетравлювати.

І не забувайте відвідувати храм, адже молитва у домі Божому додає сили і терпіння, які потрібні для того, щоб очистити душу і тіло. Після служби завітайте до церковної крамнички. Там можна знайти цікаві книги, наприклад, такі як «Православна кухня», де обов’язково знайдеться безліч всіляких смачних рецептів пісних страв. І якщо спробувати хоча б дещо з неї приготувати, то надалі фантазія вже підкаже, як можна смачно постувати. Головне – бажання!

Смачного!

Аліна Астахова для «Рідної країни»