Західна Церква має 6-тижневий Великий піст, оскільки суботи також вважає пісними днями. Щоб піст мав сорок днів, то до 36 днів основного посту Західна Церква у VII ст. додала ще чотири дні на початку посту, тому й починається піст у т. зв. Попільну середу.
За традицією, що склалася ще в Латинській Церкві у VІІІ столітті, цей день одержав назву Попільна середа через стародавній обряд посипання голови попелом на знак покаяння. Попіл одержують, спалюючи пальмові галузки, що залишилися з торішнього свята Входу Господнього в Єрусалим. Потім його освячують, і священик посипає ним у формі хреста голови парафіян.
Дотримуватися строгого посту Римо-Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п’ятницю та Велику суботу.
В інші дні у піст забороняється їсти м’ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване «злагіднення» постів у Римо-Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-65 рр.), адже піст для християни — це насамперед час віднови духу у молитві та вправляння у християнських чеснотах.
У період Великого посту не влаштовуються весілля та інші гучні урочистості.
Піст у католиків має і вікові обмеження: утримання від м`ясної їжі пропонується з 14 років, суворий піст — з 21 року до 60 років за умови, якщо ці обмеження не заважають щоденним заняттям віруючих і не відбиваються на їх здоров`я.
Нагадаємо, що у православних та греко-католиків Великий піст цьогоріч починається 27 лютого.
