У цьому році Великий піст перед Великоднем почнеться 18 березня і триватиме до 4 травня.
З точки зору релігії піст — особлива форма аскетизму, яка допомагає тренувати дух, душу і тіло на шляху до спасіння. Піст об'єднує в собі стриманість і духовну, і тілесну (зокрема, в їжі). Душевний піст припускає обмеження зовнішніх вражень і задоволень, більше часу наодинці з собою.
Іоанн Златоуст писав, що істинний піст — «це видалення від зла, приборкання язика, відкладення гніву, приборкання похоті, припинення наклепу, брехні і клятвопорушення». Служителі церкви наголошують, що для віруючих піст — не ціль, а засіб відволіктись від задоволення тілесних потреб заради духовного. Без цього, вважають вони, будь-який піст стане просто дієтою.
Найбільш суворі пости в православ'ї та в ісламі, у католицизмі та англіканстві їхня кількість незначна.
Традиція посту сходить до ранніх християн. Основним правилом посту було не їсти більше одного разу на день, утримуватися від вина, солодкого і поживного, проводити день в самоті і молитві.
У католицизмі є два види посту — утримання від вживання м'ясних продуктів («стриманість», «абстиненція») і обмеження прийомів їжі протягом дня, коли дозволяється тільки одна ситна трапеза й дві більш легкі (власне «піст»). Перший вид наказується церквою в п'ятниці усього року. Інший — дотримується в Попільну середу і в Страсну п'ятницю.
Великий піст
Великий піст в християнстві має символічний характер: саме 40 днів, як значиться в Біблії, постив у пустелі Ісус Христос.
У V-VI столітті священнослужителі були впевнені, що сорокаденний піст перед Великоднем був апостольським встановленням. Однак сучасні історики дотримуються іншої думки, посилаючись численні свідчення про існування різних практик посту в перших століттях, як і про поступовий процес його розвитку. Вчені зазначають, що в працях отців церкви початку нашої ери не зустрічається згадок про пости, як настанову апостолів, однак самих фактів про різні види стриманості в їжі і мирське спілкування приводиться безліч.
Перша згадка слова τεσσαρακοστή (гр. — сороковий) зустрічається на початку IV століття в п'ятому каноні Першого Нікейського собору в зв'язку з обговоренням належного часу для скликання синоду.
Історики зазначають, що у встановленні числа 40 днів вирішальну роль повинні були зіграти приклади Мойсея, Іллі і Христа. Втім, не відкидається, що при цьому мали на увазі і 40 годин, які Христос перебував у труні.
У православ'ї спочатку переважала практика, в якій п'ять тижнів Великого посту були підготовчими для особливо суворого посту Страсної седмиці. Однак, встановивши одного разу число 40, тривалість посту намагалися погоджувати саме з ним.
Підготовка до Великого посту починається за три тижні до його початку, що повинно духовно підготувати людину до головної мети посту — покаяння. А власне Великий піст триває шість тижнів, за якими йде Страсний тиждень перед Великоднем.
Під час Страсного тижня згадуються Таємна Вечеря, суд, страждання і розп'яття, поховання Ісуса Христа. Традиційно в цей тиждень триває підготовка до головного свята — Великодня.
В перший і останній (Страсний) тижні наказаний особливо суворий піст, під час якого не дозволяється споживати «скоромні» продукти. Крім того, в понеділки, середи і п'ятниці наказана холодна їжа без масла один раз в день. У вівторок і четвер — гаряча їжа без масла один раз в день. По суботах і неділях дозволяється вживати рослинну олію та виноградне вино (крім суботи Страсного тижня) два рази на день.
У Страсну п'ятницю (п'ятниця перед Великоднем) церква забороняє їсти, також багато віруючих утримуються від їжі у Велику суботу до настання Великодня.
