chrome firefox opera safari iexplorer

Святого Миколая не варто перетворювати на споживацький культ — УГКЦ

17 грудня 2010 о 23:29

Святий Миколай перетворився у споживацькій свідомості сучасної людини на Санта Клауса, який веде більшість людей не до храму, а до супермаркету – на закупи. Про це у передсвятковому інтерв’ю газеті «День» сказав керівник Патріаршої адміністрації, секретар Синоду єпископів Української греко-католицької церкви Владика Богдан (Дзюрах).

На думку Владики Богдана, проблема у наші дні не в популярності чи непопулярності Святого Миколая, а в комерціалізації цього святого і всього, що пов’язане з цією світлою, святою постаттю. «Те саме стосується і свята Різдва Христового. Зокрема, у західному світі підготовка до Різдва зводиться до гарячкових пошуків подарунків: люди забувають про найбільший дар, що його світ отримує в ці дні – Спасителя світу», – наголосив ієрарх церкви.

Попри те, за словами владики, навіть таке спотворене сприймання постаті святого не заперечує його великої популярності: «Більшість із нас пам’ятає, що навіть комуністи в Радянському союзі, поборюючи релігію, все ж запровадили Діда Мороза, що було лише незграбним імітуванням християнської традиції Святого Миколая. При цьому замість ангела, який супроводжував Миколая, дали Дідові Морозу внучку Снігурочку», – зауважив владика Богдан.

«Якщо ж говорити про наш народ, то мене надзвичайно вражає любов і пошана українців до цього святого, – підкреслив куріальний єпископ УГКЦ. – Ми, християни, щодня вшановуємо пам’ять якогось святого чи навіть групи святих, але Миколай посідає серед них особливе місце, бо це свято зачіпає, можливо, найпотаємніші й найбільш сокровенні струни людської душі, пробуджує в нас те, що є найкраще, найшляхетніше і що уподібнює нас до Бога – безкорисливу і щиру доброту», – акцентував владика Богдан.

Така популярність святого, на думку керівника Патріаршої курії УГКЦ, виявляє характерні риси нашого народу: доброту, гостинність, чуйність до потреб іншої людини.

«Я читав, що в Київській Русі був такий звичай: у кожній хаті було віконце, до якого потребуючий міг просто постукати, і господарі обов’язково давали йому якусь милостиню», – каже він.

За словами куріального єпископа УГКЦ, з часом людина починає усвідомлювати глибинний сенс цього свята, що несе в собі велику мудріст.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути