chrome firefox opera safari iexplorer

Львівські вчені критикують «Концепцію мовної освіти»

21 січня 2011 о 12:56

Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка розкритикувала проект «Концепції мовної освіти в Україні». Як такий, що спрямований на русифікацію освіти і поглиблення поділу в суспільстві.

Науковці вважають, що ухвалювати проект Концепції у запропонованому варіанті не можна, бо він суперечить закону та положенням «Європейської хартії мов нацменшин». «Концептуальні засади проекту скеровані на створення привілейованого стану однієї, а саме — російської мови, та суттєво обмежують сфери впливу української мови як державної», — йдеться в заяві схваленої розширеним ректоратом університету.

В одному з положень концепції автори проекту називають російську мову «рідною для значної кількості громадян України, якою вільно володіє більшість населення країни, це мова міжнародного спілкування». Автори забули про мови інших нацменшин, роблячи «спробу реанімувати імперську мовну політику, відродити поняття „мова міжнаціонального спілкування”, що є цілком безпідставним в унітарній державі, де міжнаціональну комунікацію забезпечує державна мова», кажуть науковці львівського університету.

Поглиблення поділу в суспільстві

Загалом до концепції львів’яни виклали з десяток зауважень і пропозицій. Резюмувавши, що проект не передбачає врегулювання мовного питання, а навпаки поглиблює поділ у суспільстві й збільшує напругу між носіями різних мов.

Згідно зі статистичними даними, оприлюдненими міністерством освіти, мовами національних меншин в Україні навчаються понад 740 тисяч учнів. З них російською мовою навчання здійснюють понад 90 відсотків осіб. 19 тисяч учнів навчаються румунською, 15 тисяч учнів – угорською і понад 5 тисяч кримськотатарською мовами.

Проект «Концепції мовної освіти в Україні» виставили на громадське обговорення наприкінці грудня минулого року, зауваження приймали до 20 січня.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути