chrome firefox opera safari iexplorer

Україну заселять африканці та азіати?

27 січня 2011 о 12:04

За прогнозами соціологів до 2025 року обличчя нашої країни стане жовто-чорним. Про це заявив Олексій Позняк, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціологічних досліджень НАН України.

Він розповів про ті місця на карті, де українців стає мало, і чому через кілька десятків років центр України може перетворитися на пустелю, яку заселять африканці та азіати.

«Перше загальнонаціональне обстеження з питань трудових міграцій в Україні провели тільки в середині 2008 року. Робили його Центр соціальних реформ і Держкомстат України, фінансував Світовий банк і ще кілька структур. За даними обстеження, кількість людей, які протягом попередніх трьох з половиною років хоча б раз виїжджали працювати за кордон, склала півтора мільйона. Сюди не потрапили ті, хто виїхав до 2005 року і вже не повертався, і домогосподарства, які залишили Україну в повному складі, — про них просто не було кому розповісти статистикам», — зазначив Позняк.

За його словами в Україні нині близько 2,5 млн мігрантів, що становить 5% працездатного населення.

Позняк також підкреслив, що серед українців, які виїжджають за кордон, половина залишається в СНД, в основному в Росії та трохи в Білорусі. Решта освоюють країни Євросоюзу: Італію, Чехію, Польщу, Іспанію, Португалію, Грецію. Відсоток «американців», «канадців» і так далі дуже малий.

«За нашими оцінками, якщо б не трудова міграція, то рівень безробіття в Україні був би в півтора рази вище. Інше питання, що частина українців існує там „на пташиних правах“. Тільки третина має письмові договори з господарями», — наголосив Позняк.

За його словами, за кордоном ряд країн розглядаюсь Україну як привабливу для заробітчанства.

«Вихідці з Індії, Бангладеш, Пакистану в основному розглядають нашу країну як транзитну по дорозі на Захід. А власне до нас потік вкрай малий: це громадяни колишніх середньоазіатських республік Союзу. Але замислюватися про залучення трудових ресурсів треба. Розрахунки показують, що до 2025 року дефіцит робочої сили стане колосальним», — додав він.

Згідно з прогнозами, в Україну малими партіями залучатимуть переважно мігрантів з Африки і Південно-Східної Азії, інтегруючи їх у суспільство і навчаючи українській мові.

«Мова — найлегше. У середовищі мігрант освоюється за три місяці. Звичайно, якщо довести ситуацію „до ручки“, коли буде потрібно ввозити одразу великі групи іноземців, то велика ймовірність, що утворюються колонії. І спілкуватися українською або російською для мігрантів не стане нагальною необхідністю. Змішаних же, з різних країн робітників змусять перейти на мову країни, в якій вони знаходяться, щоб закріпитися в Україні. Альтернатива ж — знову назад, в голод і злидні», — підкреслив Позняк.

Він також наголосив, що деякі області та регіони України зможуть перетворитися на пустелю, на території якої зможе оселитися будь-хто. За прогнозами Інституту демографії, найвищі темпи падіння чисельності населення відзначаться в декількох центральних і північних областях.

«Особливу тривогу викликає Чернігівська область. За нею — Сумська, Кіровоградська, Луганська. За середнім варіантом прогнозу, якщо до 2025 року Україна в цілому „зменшиться“ на 5-7 %, то перелічені області — на 18-20 %. Так що загроза обезлюднення українських територій, на жаль, не вигадка і не страшилка. Там зможе оселитися будь-хто», — зауважив Позняк.

Як повідомлялося раніше, майже кожен п'ятий українець мріє тимчасово попрацювати за кордоном, а 15% хотіли б залишити свою батьківщину назавжди.

9 липня

Інші дати
Народився Михайло Слабченко
(1882, м.Одеса - 1952) – український історик і правник. Автор 13 праць і понад 200 статей, присвячених майже всім  періодам історії України виданих українською, російською, німецькою та ін. мовами.  
«Де б я не був, в яких би умовах не перебував, я завжди служив науці. І дещо для науки я зробив. Я поклав підвалини для історії українського права періоду Гетьманщини, я відкрив економічну історію України, я побудував нову історію України. Що гірше, що краще, з більшими чи меншими помилками, але це було мною зроблено». (Михайло Слабченко)
Розгорнути