chrome firefox opera safari iexplorer

Україну заселять африканці та азіати?

27 січня 2011 о 12:04

За прогнозами соціологів до 2025 року обличчя нашої країни стане жовто-чорним. Про це заявив Олексій Позняк, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціологічних досліджень НАН України.

Він розповів про ті місця на карті, де українців стає мало, і чому через кілька десятків років центр України може перетворитися на пустелю, яку заселять африканці та азіати.

«Перше загальнонаціональне обстеження з питань трудових міграцій в Україні провели тільки в середині 2008 року. Робили його Центр соціальних реформ і Держкомстат України, фінансував Світовий банк і ще кілька структур. За даними обстеження, кількість людей, які протягом попередніх трьох з половиною років хоча б раз виїжджали працювати за кордон, склала півтора мільйона. Сюди не потрапили ті, хто виїхав до 2005 року і вже не повертався, і домогосподарства, які залишили Україну в повному складі, — про них просто не було кому розповісти статистикам», — зазначив Позняк.

За його словами в Україні нині близько 2,5 млн мігрантів, що становить 5% працездатного населення.

Позняк також підкреслив, що серед українців, які виїжджають за кордон, половина залишається в СНД, в основному в Росії та трохи в Білорусі. Решта освоюють країни Євросоюзу: Італію, Чехію, Польщу, Іспанію, Португалію, Грецію. Відсоток «американців», «канадців» і так далі дуже малий.

«За нашими оцінками, якщо б не трудова міграція, то рівень безробіття в Україні був би в півтора рази вище. Інше питання, що частина українців існує там „на пташиних правах“. Тільки третина має письмові договори з господарями», — наголосив Позняк.

За його словами, за кордоном ряд країн розглядаюсь Україну як привабливу для заробітчанства.

«Вихідці з Індії, Бангладеш, Пакистану в основному розглядають нашу країну як транзитну по дорозі на Захід. А власне до нас потік вкрай малий: це громадяни колишніх середньоазіатських республік Союзу. Але замислюватися про залучення трудових ресурсів треба. Розрахунки показують, що до 2025 року дефіцит робочої сили стане колосальним», — додав він.

Згідно з прогнозами, в Україну малими партіями залучатимуть переважно мігрантів з Африки і Південно-Східної Азії, інтегруючи їх у суспільство і навчаючи українській мові.

«Мова — найлегше. У середовищі мігрант освоюється за три місяці. Звичайно, якщо довести ситуацію „до ручки“, коли буде потрібно ввозити одразу великі групи іноземців, то велика ймовірність, що утворюються колонії. І спілкуватися українською або російською для мігрантів не стане нагальною необхідністю. Змішаних же, з різних країн робітників змусять перейти на мову країни, в якій вони знаходяться, щоб закріпитися в Україні. Альтернатива ж — знову назад, в голод і злидні», — підкреслив Позняк.

Він також наголосив, що деякі області та регіони України зможуть перетворитися на пустелю, на території якої зможе оселитися будь-хто. За прогнозами Інституту демографії, найвищі темпи падіння чисельності населення відзначаться в декількох центральних і північних областях.

«Особливу тривогу викликає Чернігівська область. За нею — Сумська, Кіровоградська, Луганська. За середнім варіантом прогнозу, якщо до 2025 року Україна в цілому „зменшиться“ на 5-7 %, то перелічені області — на 18-20 %. Так що загроза обезлюднення українських територій, на жаль, не вигадка і не страшилка. Там зможе оселитися будь-хто», — зауважив Позняк.

Як повідомлялося раніше, майже кожен п'ятий українець мріє тимчасово попрацювати за кордоном, а 15% хотіли б залишити свою батьківщину назавжди.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі