Картографічний сервіс «Мета-карти» представив колекцію фотографій старовинних замків і монастирів Західної України.
Частина з цих фоток зроблена з висоти пташиного польоту і їх можна знайти, користуючись «метівською» картою.
Фотки були зроблені спеціально для проекту і увійшли в перший інформаційний шар карт. Редактор «Історичної Правди» Павло Солодько погортав їх і пропонує вам найкраще, що можна побачити згори.
Якщо ви збираєтеся на свята помандрувати українськими замками, ці світлини допоможуть вам прийняти рішення і додадуть інфи про історичні пам'ятки.
Найвідоміша, напевно, фортеця країни — Старий замок у Кам'янці-Подільському. У верхньому лівому кутку видно Турецький міст, по обидва його боки — річка Смотрич у глибокому каньйоні. Замок, який захищає вхід у місто через міст, існував ще в часи війни Польщі й Литви за Поділля у 1430-их. Його періодично розбудовували. Внизу фотки — Нова Західна башта, побудована у 1542-ому. Вона висунута для кращого обстрілу назовні замку, добудована до Денної башти. На Денній був спостережний пост із чотирма вікнами. Вежа ліворуч від Денної — кругла, струнка і з високим верхом — називається Рожанка.
Ця фотка зроблена з того ж міісця, тільки на 100-200 метрів нижче 🙂 Ліворуч — Рожанка, прямо перед нами — Нова Західна і одразу ж за нею Денна. Фотограф стоїть на валах Нового Замку — побудованого з розвитком артилерії на початку XVII сторіччя земляного бастіонного укріплення за голандськими зразками. У 1672 році турки з Дорошенком взяли Новий замок, а звідти вже проникнули в Старий. Це був єдиний випадок, коли Кам'янець здобули штурмом (не рахуючи здачі міста Вітовту у XIV сторіччі)
Фортеця під Збаражем на Тернопільщині — теж Новий замок. Князів Збаразьких, ясна річ 🙂 Старий збаразький замок знищили у XVI сторіччі татари. Новий побудовано в іншому місці через 100 років, із палацом посередині і з бастіонами для стрільби уздовж флангу (ще був глибокий рів довкола, ідеальне ренесансне укріплення) він є копією відомої голандської фортеці тих часів — Бреди. Тут Хмельницький облягав польську армію, змусивши короля підписати Зборівський договір
Замок у Дубно — теж, як бачимо, бастіонного типу за сучасними італійсько-голандськими зразками. Перебудований на початку 1600-их князями Острозькими з їхнього старого замку XV сторіччя
А це Острог і його замок — столиця найвеличнішого українського магнатського роду. Праворуч — перебудовані залишки Мурованої вежі, з якої, власне, у 1300-ті роки й почався замок князів Острозьких. Посередині — Богоявленський собор (1400-ті), ліворуч — Кругла або Нова вежа. Її ренесансна верхівка побудована за часів Василя-Костянтина Острозького, коли в Острозькій школі учився Петро Сагайдачний
Меджибіж — важливий пункт у межиріччі Дністра і Бугу, на Чорному шляху з Криму (в тому числі й транспортній артерії для забирання татарами ясиру). Перші давньоруські укріплення з'явилися на місці злиття Буга (ліворуч) і Бужка (праворуч, на фотку не помістився) ще в XII сторіччі. Кам'яний замок розбудували литовці з XV сторіччя. Внизу — дитинець, правіше — кругла Офіцерська вежа, угорі — прямокутна Лицарська
Замок Паланок — на високому горбі посередині Мукачева. Започаткований подільськими князями Коріатовичами (які мурували і Меджибізьку, і Кам'янецьку фортеці) у XV сторіччі, а потім хто тільки його не добудовував — трансільванці, угорці, австрійці...
Ужгород — на цьому місці існувало ще столичне укріплення слов'янської держави білих хорватів (Х сторіччя). Нинішній замок з бастіонами побудовано у XVII сторіччі італійським родом Другетів. У 1704 році замок взяли селяни з Карпатських гір, обклавши його сотнями возів соломи і погрожуючи пожежею
Повертаємося на Тернопільщину. Легендарний замок на горі Боні у Кременці. Його не зміг узяти штурмом навіть Батий — захисники поливали стіни водою, яка замерзала. Перебудований литовцями. У XVI сторіччі належав дружині польського короля Сигізмунад І Боні Сфорці, на честь якої було названо Замкову гору. Взятий штурмом і зруйновий козаками Кривоноса під час Хмельниччини, поруч збереглося козацьке кладовище. Праворуч — залишки Надбрамної вежі, ще дві башти не збереглися. Вгорі фото видно сам Крем'янець, з упізнаваним жовтим собором УГКЦ (колишнім костьолом єзуїтів)
Луцький замок, він же замок Любарта. Ще одна пам'ятка часів Великого князівства Литовського. Збудований князем Любартом Гедиміновичем (який узяв за дружину доньку одного з останніх князів Галицько-Волинської держави Андрія Юрійовича) у 1360-их. Удосконалювався протягом литовсько-польсько-руських громадянських війн XV сторіччя. Саме тут проходив згаданий Анджеєм Сапковським загальноєвропейський «з'їзд монархів» 1429 року. Ліворуч — Владича вежа, праворуч — Стирова (річку Стир теж видно угорі фото праворуч). Унизу — В'їзна вежа, вона ж вежа Любарта, зображена на купюрі у 200 грн
Межиріч — містечко Острозького району Рівненщини, здавна належало князям Острозьким. Троїцький монастир відновлений після Батия у XV сторіччі, укріплений фортечними спорудами у XVII-му. Припускають, що головний храм — Троїцький собор — будував той самий архітектор, що й Богоявленську церкву в Острозькому замку
З іншого боку від Кременця — Почаїв. Його Лавра заснована у XIII сторіччі київськими монахами, втікачами від Батия. Архітектурний ансамбль Успенського собору (ліворуч) сформовано у XVIII сторіччі. Дзвіницю будують у XIX-ому, Троїцьку церкву (праворуч від дзвіниці) на початку ХХ-го.
Замок у Підгірцях, на захід від Почаєва. Ренесансний палац плюс укріплення бастіонного типу — збудовано у XVII сторіччі на замовлення коронного гетьмана Конєцпольського. Тут знімали «Трьох мушкетерів» із Боярським. Тут же вела бої дивізія «Галичина»
Олеський замок — ще трохи далі до Львова. На пагорбі була ще галицько-волинська фортеця, потім вона належала Любарту, була форпостом литовсько-руського опору полякам. На початку 1600-их переходить до шляхтича Івана Даниловича, який і будує нинішній замок. Тут на службі у Даниловича перебував Михайло Хмельницький — батько Богдана. Тут же народився майбутній король Польщі Ян Собеський
Замок у Старому селі на південь від Львова (його мури видно з вікон електрички) вважається найбільшим на території області. Збудований наприкінці XVI сторіччя князями Острозькими
Замок у Жовкві (на фото ліворуч) — столиці роду Жолкевських. Збудований разом із містом на початку XVI сторіччя. Угорі праворуч — костел святого Лаврентія, де й поховано переможця Наливайка і Москви Станіслава Жолкевського
Наостанок — ще одна відома фортеця — у Хотині над Дністром. Існує з XIII сторіччя, неодноразово розбудовувалася. Під її стінами відбулися дві великі битви з турками. В обох турки програли: у 1621 році — за участю козаків Сагайдачного, у у 1673 — за участю народженого в Олеському замку Яна Собеського. Внизу — Північна вежа, праворуч — Комендантська вежа, вгорі з мостом — В'їзна вежа, маленька ліворуч — вежа Смертників.
Значно більше фоток можна побачити тут.
