chrome firefox opera safari iexplorer

Замки і храми Західної України з повітря

16 січня 2011 о 00:42

Картографічний сервіс «Мета-карти» представив колекцію фотографій старовинних замків і монастирів Західної України.

Частина з цих фоток зроблена з висоти пташиного польоту і їх можна знайти, користуючись «метівською» картою.

Фотки були зроблені спеціально для проекту і увійшли в перший інформаційний шар карт. Редактор «Історичної Правди» Павло Солодько погортав їх і пропонує вам найкраще, що можна побачити згори.

Якщо ви збираєтеся на свята помандрувати українськими замками, ці світлини допоможуть вам прийняти рішення і додадуть інфи про історичні пам'ятки.

Найвідоміша, напевно, фортеця країни — Старий замок у Кам'янці-Подільському. У верхньому лівому кутку видно Турецький міст, по обидва його боки — річка Смотрич у глибокому каньйоні. Замок, який захищає вхід у місто через міст, існував ще в часи війни Польщі й Литви за Поділля у 1430-их. Його періодично розбудовували. Внизу фотки — Нова Західна башта, побудована у 1542-ому. Вона висунута для кращого обстрілу назовні замку, добудована до Денної башти. На Денній був спостережний пост із чотирма вікнами. Вежа ліворуч від Денної — кругла, струнка і з високим верхом — називається Рожанка.

Ця фотка зроблена з того ж міісця, тільки на 100-200 метрів нижче 🙂 Ліворуч — Рожанка, прямо перед нами — Нова Західна і одразу ж за нею Денна. Фотограф стоїть на валах Нового Замку — побудованого з розвитком артилерії на початку XVII сторіччя земляного бастіонного укріплення за голандськими зразками. У 1672 році турки з Дорошенком взяли Новий замок, а звідти вже проникнули в Старий. Це був єдиний випадок, коли Кам'янець здобули штурмом (не рахуючи здачі міста Вітовту у XIV сторіччі)

Фортеця під Збаражем на Тернопільщині — теж Новий замок. Князів Збаразьких, ясна річ 🙂 Старий збаразький замок знищили у XVI сторіччі татари. Новий побудовано в іншому місці через 100 років, із палацом посередині і з бастіонами для стрільби уздовж флангу (ще був глибокий рів довкола, ідеальне ренесансне укріплення) він є копією відомої голандської фортеці тих часів — Бреди. Тут Хмельницький облягав польську армію, змусивши короля підписати Зборівський договір

Замок у Дубно — теж, як бачимо, бастіонного типу за сучасними італійсько-голандськими зразками. Перебудований на початку 1600-их князями Острозькими з їхнього старого замку XV сторіччя

А це Острог і його замок — столиця найвеличнішого українського магнатського роду. Праворуч — перебудовані залишки Мурованої вежі, з якої, власне, у 1300-ті роки й почався замок князів Острозьких. Посередині — Богоявленський собор (1400-ті), ліворуч — Кругла або Нова вежа. Її ренесансна верхівка побудована за часів Василя-Костянтина Острозького, коли в Острозькій школі учився Петро Сагайдачний

Меджибіж — важливий пункт у межиріччі Дністра і Бугу, на Чорному шляху з Криму (в тому числі й транспортній артерії для забирання татарами ясиру). Перші давньоруські укріплення з'явилися на місці злиття Буга (ліворуч) і Бужка (праворуч, на фотку не помістився) ще в XII сторіччі. Кам'яний замок розбудували литовці з XV сторіччя. Внизу — дитинець, правіше — кругла Офіцерська вежа, угорі — прямокутна Лицарська

Замок Паланок — на високому горбі посередині Мукачева. Започаткований подільськими князями Коріатовичами (які мурували і Меджибізьку, і Кам'янецьку фортеці) у XV сторіччі, а потім хто тільки його не добудовував — трансільванці, угорці, австрійці...

Ужгород — на цьому місці існувало ще столичне укріплення слов'янської держави білих хорватів (Х сторіччя). Нинішній замок з бастіонами побудовано у XVII сторіччі італійським родом Другетів. У 1704 році замок взяли селяни з Карпатських гір, обклавши його сотнями возів соломи і погрожуючи пожежею

Повертаємося на Тернопільщину. Легендарний замок на горі Боні у Кременці. Його не зміг узяти штурмом навіть Батий — захисники поливали стіни водою, яка замерзала. Перебудований литовцями. У XVI сторіччі належав дружині польського короля Сигізмунад І Боні Сфорці, на честь якої було названо Замкову гору. Взятий штурмом і зруйновий козаками Кривоноса під час Хмельниччини, поруч збереглося козацьке кладовище. Праворуч — залишки Надбрамної вежі, ще дві башти не збереглися. Вгорі фото видно сам Крем'янець, з упізнаваним жовтим собором УГКЦ (колишнім костьолом єзуїтів)

Луцький замок, він же замок Любарта. Ще одна пам'ятка часів Великого князівства Литовського. Збудований князем Любартом Гедиміновичем (який узяв за дружину доньку одного з останніх князів Галицько-Волинської держави Андрія Юрійовича) у 1360-их. Удосконалювався протягом литовсько-польсько-руських громадянських війн XV сторіччя. Саме тут проходив згаданий Анджеєм Сапковським загальноєвропейський «з'їзд монархів» 1429 року. Ліворуч — Владича вежа, праворуч — Стирова (річку Стир теж видно угорі фото праворуч). Унизу — В'їзна вежа, вона ж вежа Любарта, зображена на купюрі у 200 грн

Межиріч — містечко Острозького району Рівненщини, здавна належало князям Острозьким. Троїцький монастир відновлений після Батия у XV сторіччі, укріплений фортечними спорудами у XVII-му. Припускають, що головний храм — Троїцький собор — будував той самий архітектор, що й Богоявленську церкву в Острозькому замку

З іншого боку від Кременця — Почаїв. Його Лавра заснована у XIII сторіччі київськими монахами, втікачами від Батия. Архітектурний ансамбль Успенського собору (ліворуч) сформовано у XVIII сторіччі. Дзвіницю будують у XIX-ому, Троїцьку церкву (праворуч від дзвіниці) на початку ХХ-го.

Замок у Підгірцях, на захід від Почаєва. Ренесансний палац плюс укріплення бастіонного типу — збудовано у XVII сторіччі на замовлення коронного гетьмана Конєцпольського. Тут знімали «Трьох мушкетерів» із Боярським. Тут же вела бої дивізія «Галичина»

Олеський замок — ще трохи далі до Львова. На пагорбі була ще галицько-волинська фортеця, потім вона належала Любарту, була форпостом литовсько-руського опору полякам. На початку 1600-их переходить до шляхтича Івана Даниловича, який і будує нинішній замок. Тут на службі у Даниловича перебував Михайло Хмельницький — батько Богдана. Тут же народився майбутній король Польщі Ян Собеський

Замок у Старому селі на південь від Львова (його мури видно з вікон електрички) вважається найбільшим на території області. Збудований наприкінці XVI сторіччя князями Острозькими

Замок у Жовкві (на фото ліворуч) — столиці роду Жолкевських. Збудований разом із містом на початку XVI сторіччя. Угорі праворуч — костел святого Лаврентія, де й поховано переможця Наливайка і Москви Станіслава Жолкевського

Наостанок — ще одна відома фортеця — у Хотині над Дністром. Існує з XIII сторіччя, неодноразово розбудовувалася. Під її стінами відбулися дві великі битви з турками. В обох турки програли: у 1621 році — за участю козаків Сагайдачного, у у 1673 — за участю народженого в Олеському замку Яна Собеського. Внизу — Північна вежа, праворуч — Комендантська вежа, вгорі з мостом — В'їзна вежа, маленька ліворуч — вежа Смертників.

Значно більше фоток можна побачити тут.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути