chrome firefox opera safari iexplorer

До 200-річчя Шашкевича хочуть перевидати «Русалку Дністрову»

26 лютого 2011 о 12:07

6 листопада 2011 року виповниться 200 років від дня народження українського поета, зачинателя нової української літератури в Галичині Маркіяна Шашкевича.

Науковці – співголови Шашкевичівської комісії — пропонують до 200-річчя поета перевидати «Русалку Дністрову», відновити меморіальну таблицю Шашкевичу на соборі Юра, створити кімнати-музеї в селах, пов’язаних із його життям і діяльністю, та провести капітальний ремонт музею-садиби в Золочеві.

Про це йшлося 25 лютого під час зустрічі голови Львівської облради Олега Панькевича із співголовами Шашкевичівської комісії — завідувачем відділу нової історії України Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, заслуженим працівником культури Феодосієм Стеблієм та провідним науковим співробітником Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України Василем Горинем.

Співголови Шашкевичівської комісії запропонували низку заходів, зокрема, перевидання «Русалки Дністрової», видання поезій Шашкевича та наукових збірників.

Науковці вважають, що до ювілею необхідно відновити меморіальну таблицю Шашкевичу на соборі Юра, створити кімнати-музеї в селах, пов’язаних із його життям і діяльністю, та провести капітальний ремонт музею-садиби в Золочеві.

Вони також пропонують клопотати перед Міністерством освіти і науки про збільшення навчальних годин на вивчення діяльності «Руської трійці», а також включити відвідання пам’ятних місць, пов’язаних з життям Шашкевича, до культурної програми Євро-2012.

Як зазначив Олег Панькевич, у Львівській обласній раді буде створено оргкомітет із підготовки до відзначення ювілею Шашкевича. Голова Львівської обласної ради найближчим часом ініціюватиме скликання розширеної наради, на яку запросить науковців, дослідників життя і творчості Шашкевича, представників місцевого самоврядування, аби послухати їхню авторитетну думку про те, як Львівщина має відзначити цей ювілей.

Довідка з «Вікіпедії»

Маркіян Шашкевич (6 листопада 1811, Підлисся — †7 червня 1843, Новосілки, Золочівський повіт, тепер Буський район) — український письменник, поет — зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю». Ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути

Новини Дивитися всі