16 лютого у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання «Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення».
Ще наприкінці минулого року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №7455 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Документ вносить зміни до понад двадцяти чинних законів та має стати відправною точкою для проведення в державі пенсійної реформи. Однак після його широкого обговорення стало зрозумілим, що в таких урядових ініціатив мало прихильників.
Два тижні тому віце-прем’єр Сергій Тігіпко на зустрічі із профспілками заявив, що Міністерство соціальної політики має намір просити Кабінет Міністрів відкликати з парламенту свій проект пенсійної реформи, оскільки хоче врахувати пропозиції, внесені під час громадського обговорення.
Однак досі документ не відкликано, хоча, як запевнив ще минулого тижня Голова Верховної Ради Володимир Литвин, законопроект таки доопрацьовують. Внести всі зміни до документа уряд планує до кінця березня.
Чого чекати
Нагадаємо, документ вносить зміни до понад двадцяти чинних законів та покликаний розпочати пенсійну реформу. Ініціатор законопроекту — Кабінет Міністрів — окрім відтермінування реформи з лютого на весну (або й пізніше), має намір доповнити документ низкою принципових положень. Зокрема, планується внести зміни, що порадують майбутніх матерів: трудовий стаж не зупинятиметься під час декретної відпустки.
Інша пропозиція Кабміну — включити працівників соціальної сфери до переліку категорій працівників, котрі, виходячи на заслужений відпочинок, матимуть право на одноразову допомогу в розмірі десяти пенсій. У поданому до парламенту законопроекті соціальних працівників не врахували, мова там ішла лише про лікарів, учителів та працівників культури.
Тож в якому вигляді законопроект дійде до голосування, сказати важко.
Пенсійний вік зросте
Схоже, що в цьому питанні Кабмін непохитний — жінки виходитимуть на пенсію не в 55 років, а в 60. У законопроекті передбачалося, що процес почнеться з 1 лютого цього року: підвищуватимуть на півроку щорічно до 2020-го.
Жінки, чий вихід на заслужений відпочинок припадає на перехідний період, мали б іти на пенсію залежно від дати народження. Так, народжені з 1 лютого по 31 липня 1956 року виходили б на пенсію у 55 років та 6 місяців, народжені з 1 серпня 1956 року по 31 січня 1957 року — в 56 років і так далі.
Під час подальшої роботі над законопроектом дату «1 лютого», очевидно, замінять на більш пізній строк, наприклад «1 березня» чи «1 квітня», що автоматично змістить усі терміни.
Хоча, враховуючи позицію профспілок, Народної та Комуністичної партій, представники яких є в парламенті, швидше за все, збільшення пенсійного віку для жінок буде значно відтерміновано.
Збільшиться мінімальний стаж
На сьогодні мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії за віком становить 20 років для жінок та 25 для чоловіків. Згідно з проектом, для отримання пенсії за віком відтепер потрібно буде відпрацювати, сплачуючи внески до Пенсійного фонду, 30 років для жінок та 35 — для чоловіків.
За кожний додатковий рік стажу пенсія збільшуватиметься на відсоток від свого розміру, але не більш як на відсоток від розміру мінімальної пенсії за віком.
Зросте і мінімальний стаж для отримання соціальної «неповної» пенсії, що становить половину від мінімальної пенсії (на сьогодні — близько 350 гривень). Заслужити цю пенсію можна буде, пропрацювавши 15 років, замість 5 як на сьогодні.
Надвеликих виплат не буде
Автори реформи мають намір обмежити максимальний розмір пенсій. Ситуація, коли найвищі пенсії в державі в 50 і більше разів перевищують мінімальну, не лише породжує соціальну несправедливість, а й створює додаткове навантаження на пенсійний фонд та держбюджет.
Згідно із законопроектом, максимальна пенсія не повинна бути більш як 12 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність (на сьогодні це 9000 гривень). Що ж стосується раніше призначених «привілейованих» виплат, то їх не переглядатимуть.
Та й треба зважати на неодноразові рішення Конституційного Суду України стосовно цих питань. Для цього немає законних підстав, адже закон зворотної сили не має. Натомість суми, вищі за встановлений максимальний розмір, перестануть індексувати і їх потихеньку «з’їдатиме» інфляція.
Держслужба
Граничний вік перебування на держслужбі пропонують підвищити з 60 до 62 років для чоловіків і з 55 до 60 років для жінок. Натомість хочуть прибрати норму, що дасть змогу «затримуватися» на державній службі на п’ять років після досягнення пенсійного віку.
Як і на сьогодні, ці обмеження не стосуватимуться найвищих державних чинів, статус яких визначається Конституцією (Президента, народних депутатів, міністрів та ін.).
Достроковий вихід
Як і раніше, окремі категорії працівників (міліціонери, військовослужбовці, пожежники) матимуть право на отримання пенсії «за вислугу років» до настання пенсійного віку. Однак необхідний стаж буде збільшено із 20 років до 25. Заплановано його підвищувати поступово — на один рік щорічно з 2011-го по 2015-й.
«Накопичувальній системі» бути?
Планується, що частина пенсійних внесків працівників буде спрямовуватися на їхні особисті банківські рахунки. Той, хто більше зароблятиме, —більше накопичуватиме на своєму рахунку, а відтак матиме більшу персональну надбавку до пенсії.
Урядовці сподіваються, що така система, законодавчо закріплена ще 2003 року, запрацює з 2013-го — до цього часу планується ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду (нагадаємо, що в 2010 році видатки фонду перевищили надходження на 26,6 мільярда гривень).
Особисті рахунки планують запровадити для працівників, яким менше 35 років, решта одержуватимуть пенсію із загального фонду. Така пропозиція справедлива, адже старші люди просто не встигнуть до виходу на пенсію назбирати на своїх рахунках потрібну суму.
На персональні пенсійні рахунки, в разі їхнього запровадження, надходитиме два відсотки нарахувань на зарплату. Щороку розмір відрахувань збільшуватиметься на відсоток, поки не досягне семи.
