chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві створюють казкову мапу України

16 лютого 2011 о 11:31

У Києві створять казкову карту України. На ній будуть усі герої українського фольклору та казок, а також інформація про їхнє народження. Наприклад: родом з Київщини — Коза-Дереза та Незнайка.

«Друге наше відкриття, про нього мало хто знає, це Незнайка. Тому що, мало хто знає, що він українець, і Микола Носов — український казкар, який народився у місті Ірпінь, провів там своє дитинство. Він жив на вулиці Квітковій, власне, на якій і відбуваються всі події «Незнайки». І зараз там є ця вулиця, цей будинок», — каже ініціатор проекту «Казкова карта України» Марина Применко.

На віртуальній казковій мапі будуть вказані місця, де встановлені пам'ятники відомим казковим героям. Також організатори планують розмістити легенди, які підтверджують появу персонажів у тому чи іншому місці.

Сучасний казкар Сашко Лірник ідею створення казкової карти підтримує. Мовляв, і сам пише так, аби збереглося історичне коріння. У такому разі казка стає цікавою навіть для дорослих.

«От я пишу свої казки, я прив’язую їх конкретно, я знаю точно – звідки, де, який герой узявся, навіть знаю вулицю де він живе: через межу від попа, проти хати кривої Ганьки. Точно в цьому селі Сабодаж жив такий чоловік охота в цьому самому місці. Я це роблю принципово, бо я хочу зберегти в казці частину географії», — каже казкар Сашко Лірник.

За словами автора проекту Марини Применко, ідею створення казкової карти підкинули росіяни. Вони працюють над аналогічним проектом. А відтак, домовилися обмінюватися інформацією аби уникнути появи одних і тих самих героїв народних казок на обох картах.

«Головна мета цього проекту — це популяризація та осучаснення українських казок. Мені не подобається, що наші діти не знають, хто такий Івасик Телесик, звідки Незнайка, хто такі герої Всеволода Нестайка. Вони захоплюються Гарі Потером, але ж це не наші казки, не наша історія, не наші традиції», — каже ініціатор проекту «Казкова карта світу» Марина Применко.

За тиждень роботи над ідеєю найбільше вдалося зібрати інформації з Центральної та Західної України. По завершенню проекту автори ідеї хочуть розповсюджувати казкові мапи у школах та дитячих садках.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути