Кораблі, вітрильники, підводні човни, літаки та танки часів від Петра І до наших днів виставлені в Севастополі. Усі мініатюри — точні копії історичних бойових одиниць.

Місцеві майстри представили загалом понад 70 робіт, більшість з них ще ні разу не виставлялися.

«Ми зрозуміли, що Севастополь не просто живе історією флоту, в Севастополі достатня кількість майстрів, які вміють робити макети. Це не моделізм, це макети кораблів, вітрильників», — сказав ініціатор виставки Володимир Стручков.

На виготовлення моделей майстри витрачають від кількох місяців до кількох років. Значна частина часу йде на підбір матеріалу, а це, в основному, цінні породи деревини, з якими теж треба вміти працювати.

Старовинні креслення — основа роботи, проте їх доводиться доповнювати та прилаштовувати. Саме матеріал та історична відповідність впливають на ціну моделі, яка сягає від кількох сотень до кількох тисяч доларів.

«Тут з'являється і майстерність різьбяра, гравюра, і плюс ще й історія, тому що доводиться працювати з історичним матеріалом, щоб правильно виконати модель», — розповідає майстер Олександр Олександров.

Кожна з робіт, наче витвір мистецтва. Ювелірна точність, з якою виконані моделі, вражає своїм масштабом та історичною відповідністю. Наприклад, найбільший експонат — зменшений у 72 рази лінійний корабель «Москва» часів Петра І. Деталізація моделі настільки велика, що навіть одна маленька гармата складається з 45 елементів, а таких гармат на судні більше 60.

«Перш, ніж будувати корабель, це треба пережити, торкнутися. Ставиш себе на місце моряка, як би ти що побудував. Треба жити цим», — каже майстер Артур Кондратюк.

Міні-діорами з предметним планом — ще одна частина виставки. Ці роботи, в основному, відображають часи Другої світової війни. Саме тут увага приділяється не лише технічним аспектам моделі, а й емоційному забарвленню персонажів, які є невід’ємною частиною експозиції. В цих роботах історія відходить на другий план, а головною стає фантазія майстра, яка інколи змушує переробляти все наново.

«Сядеш, поставиш на стіл, сидиш і думаєш, щоб хотів зробити, чогось не вистачає, потрібна якась родзинка. Додаєш родзинку, а потім бачиш — тут промах і тут промах, але вже справити нічого не можна», — каже майстер Андрій Коротков.

Ці судна ніколи не вийдуть у море, а літаки не піднімуться у повітря, їхня вічна пристань приватні колекції та музеї. Схожі виставки в Севастополі планують проводити щорічно, адже потенціал місцевих майстрів не вичерпний.