Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій Сковорода

7 березня за григоріанським календарем 66 день року. До кінця року залишається 299 днів.

Початок Великого посту. Перший день Великого посту колись називали жилавим понеділком. Назва походить від того, що в цей день господині пекли житні коржі — «жиляники». Крім цих коржів, ніякої страви не готували, а їли лише тертий хрін з буряковим квасом та редьку.

Інша назва «жилавого» понеділка — «полоскозуб» походить від того, що пісну страву у цей день де-ін-де запивали горілкою, щоб прополоскати зуби після Масляної аби там не залишилося чого-небудь скоромного. Господині, «полощучи зуби», пили горілку не чаркою, а новою покришкою від того горщика, в якому кашу варили — «щоб на пшениці зони не було!»

Була також третя назва для цього дня — «чистий понеділок». Чистий тому, що господині обіду не варили і їхні горщики залишалися чистими.

Цього дня підмічали погоду: «Як у чистий понеділок погода ясна, то й пшениця уродить рясна!»

За церковним календарем 7 березня відзначають віднайдення мощей мучеників, знайдених в Євгенії, а також вшановують мучеників Маврикія і 7- воїнів та преподобного Афанасія.

Іменинниками 7 березня є:
Петро, Опанас, Пилип, Федір, Анфіса.

7 березня народились:
1856 — Порфирій Мартинович, український живописець, графік, фольклорист і етнограф;
1884 — Марина Скибицька, українська та російська співачка (мецо-сопрано);
1932 – Володимир Дахно, український художник та режисер мультфільмів, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка.

Події 7 березня:
1573 — Іван Федорович заснував у Львові першу в Україні друкарню, про існування якої точно відомо історикам.

Чи знаєте ви, що:

• Ще з часів Київської Русі в Україні народною мораллю засуджувалося пияцтво. Пили лише на великі релігійні й родинні свята «Питию время и мера».
• У всі часи в народі алкоголь вважався звеселяючим засобом і вживати його варто було помірковано. Ще на рубежі ХIХ-ХХ сторіч на середнє весілля не дуже велике й не дуже маленьке, де присутнє було майже все доросле населення села, готували зо три літри горілки, а на хрестини – не більше літра. Поминки взагалі нерідко обходилися без спиртного.
• На застіллі користувалися однією чаркою, яку пускали по колу. Зазвичай, чарка обходила коло не більше трьох разів. За цей час гості встигали поїсти, наговоритися, поспівати і з-за столу виходили майже тверезі і задоволені.

Аліна Астахова, «Рідна країна»