chrome firefox opera safari iexplorer

Мирослав Попович: Гарнюня зі Спритком – іграшки, які не завоюють світ

28 березня 2011 о 14:26

Коментуючи нові символи України Гарнюню і Спритка, учений-філософ і громадський діяч, академік НАН України, лауреат Шевченківської премії Мирослав Попович зазначив: «Я думаю, що це є дитячі іграшки. Нічого це не дає. Але для того, щоб так твердити, це треба провести якісь дослідження. Кожного разу, коли іде новий товар на ринок, має бути маркетинг. Потрібно подивитися, чи, дійсно, не почнуть із тих персонажів посміюватися навіть зичливо налаштовані люди. Я особисто не вірю в такі дитячі комікси, які могли б завоювати серця західного читача чи глядача».

Насправді, вважає інтелектуал, «Захід не довіряє Україні тому, що на його думку в Україні немає справжньої демократії. З іншого боку, Захід завжди ставився до України прихильніше тоді, коли він відчував, що в Україні цінують свободу і цінують право. Це було так, наприклад, в дні Помаранчевої революції. І сьогодні він приглядається. Тому все, що буде пов’язано з розвитком українських політичних свобод, все, що буде свідчити про поступ демократичного устрою, в першу чергу стане ключем до наших взаємовідносин із Заходом».

Філософ додав, що розвиток реальних справ, за якими пильно стежить світ, найбільше впливатимуть на наш імідж: «Але чи є якийсь символ конкретний… Ну скажімо те, як справу Кучми розв’яжуть. Як розв’яжеться, скажімо, проблема з «Газетою по-київськи»... І десятки інших речей. Це кожного разу новий символ. І Захід дуже уважно стежить за цим».

«А, дійсно, що треба — то це видавати книжки про Україну, добре ілюстровані. І такі, які показують її різноманіття від Сяну до Дону, і показують її старовину. Просування такого контенту засобами новітніх технологій. Це дійсно має бути показано, щоб не створювалося враження про забиту сільську і напівсільську провінцію. Це серйозно і це треба робити. На це б я грошей не шкодував», — підсумував розмову Мирослав Попович.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі