chrome firefox opera safari iexplorer

В Міносвіти хочуть заощадити на студентах

02 березня 2011 о 11:13

Кому стипендію? Вибір між парами та працею може постати перед українським студентством. Бо нова освітянська ініціатива передбачає грошову підтримку не всім бюджетникам, а лише пільговикам, та ще відмінникам — як відзнаку за наукові роботи. Самі спудеї підозрюють, що в Міносвіти на них хочуть заощадити. А там кажуть: такі реформи пропонують власне студенти.

Третьокурсник Юрко — майбутній економіст. Навчається без трійок, стипендії має приблизно півтисячі гривень. Аби штани втримати — підробляє.

Юрій Яхно, студент:

— Хочеться якоїсь незалежності, хочеться, щоб у батьків не брати постійно гроші. Зараз після навчання майже кожного дня йду працювати, потім тільки на вихідних залишається те, що можна повчитись.

Тепер, може, доведеться й нічні зміни брати — якщо право на стипендії обмежать. На всеукраїнській студентській нараді міністерство стипендіальну реформу запропонувало. Спудеї кажуть: підтримали, але під тиском.

Лисавета Щепетильникова, делегатка всеукраїнської студентської ради:

— В.о. голови секретаріату підійшла до одного зі студентів, відвела його в бік, за 5 хвилин людина повернулася за круглий стіл і відкрито сказала, що людині погрожували розговорами з ректором і подальшими, власне кажучи, репресіями.

Це була дискусія, каже заступник міністра. Її самі студенти ініціювали.

Євген Сулима, перший заступник міністра освіти й науки, молоді та спорту:

— Саме головне, що ми вважали, що був діалог, в якому кожен говорив, як він бачить вирішення тієї чи іншої проблеми.

Після такої дискусії з'явилося бажання вивчити думку студентів.

Точно залишити стипендію пропонують пільговикам. Решті тепер лише добрих оцінок — замало. Стипендія має стати стимулом, наприклад, до наукової роботи, — міркує проректор Київського університету імені Шевченка.

Володимир Бугров, проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи КНУ ім.Т.Шевченка:

— Академічна стипендія виявляється не стимулом до навчання, бо розмір не достатній, а по-друге надається за принципом уравніловки — здав сесію на такі-то показники і маєш стипендію.

Зоряна Черненко, викладачка НАУКМА, доктор права:

— В нас до науки, наукових досягнень — формальний підхід, не йде мова про якість статей. Виходить, що хтось напише 3 статті з різною назвою, заплатить якісь гроші і 50 гривень за публікацію. І він буде мати стипендію за наукові досягнення.

Свої стипендіальні ідеї спудеї можуть направити до Міносвіти та ректорів своїх вишів. У міністерстві обіцяють навіть спеціального опитувальника розповсюдити. Майбутні бакалаври й магістри вже мають власні думки.

Поліна Нездійківська, студентка:

— Кожен має отримувати стипендію. Якщо всі предмети здані на відмінно, то це не значить, що людина нічого не робить.

Мілана Коротка, студентка:

— Стипендия — это не есть сильно большая помощь, у нас приблизительно 500 гривен. Это 20-30 гривен на день.

Чотириста євро — таку стипендію, навчаючись у Франції, має молдован Юрко. Деякі однокурсники, каже, мають пристойнішу. І не лише в оцінках річ. Що більше батьки заробляють, то менше студентові перепадає від держави.

На скільки й коли зміниться стипендія — невідомо. Нині виплати спудеям сягають від двохсот до трохи понад тисячу гривень. В Україні право на таку грошову винагороду забезпечує законодавство. Аби забрати у студентів кревне — доведеться його змінити.

Джерело: СТБ
Розділи: Новини освіти Освічена

13 червня

Інші дати
13 червня відзначають:
  • День визволення Маріуполя від російських окупантів.
  • Міжнародний день поширення інформації про альбінізм.
Розгорнути
Володимир Правик
1962 –  герой-пожежник, ліквідатор аварії на ЧАЕС. Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
Марія Грінченко
1863 – Марія Грінченко (М. Загірня, М. Чайченко) – письменниця, перекладачка, дружина і помічниця Б. Грінченка. Авторка віршів, оповідань, повісті «В шахтах», спогадів про І. Нечуя-Левицького, В. Самійленка.
Розгорнути
Народився Василь Моруга
(1947, с. Сонцеве Донецької обл. - 1989) - український письменник, перекладач, журналіст. Автор поетичних збірок, документальної повісті "розкажи мені, поле", казок для малят. Тривалий час був головним редактором дитячого журналу "Барвінок".
Розгорнути
Народився Марко Черемшина (Семанюк Іван Юрійович)
(1874, с.Кобаки, Івано-Франківська область – 1927), український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Автор збірок «Карби», «Верховина» та ін.
 
«Етнографічних матеріалів я не збирав, бо сам був тим матеріалом, пересякнувши наскрізь народними піснями та казками із самого малку. Я виріс серед співанок, та казок, та сопілок, вдихав їх в себе і віддихав ними». (Марко Черемшина)
Розгорнути