chrome firefox opera safari iexplorer

В України нові символи – Спритко та Гарнюня. За 100 тисяч доларів

25 березня 2011 о 00:09

Міністерство закордонних справ замовило приватній компанії стратегію поліпшення реноме України у Європі. Покращення іміджу країни за кордоном буде коштувати 100 тисяч доларів із державного бюджету. У четвер, 24 березня, піарники нарешті показали, чим ми дивуватимемо світ.

У компанії визнали, що головні стереотипи про Україну, що склалися у світі, це — погана екологія, корупція та дешевий секс-туризм. Але про них мовчатимуть. Головна мета, зазначають піарники, не задовольнити якісь існуючі стереотипи, а знайти щось нове.

Спритко і Гарнюня

Зокрема, розроблено образи "Спритко" та "Гарнюня". Він — активний та сміливий, вона — красива та незалежна. Виконані у стилі японського аніме — із великими очима. Такими, вважають розробники, європейці і мають уявляти українців.

http://brandukraine.org

За задумом розробників, образ Спритка втілює в собі якості сучасного українського юнака, типового представника прогресивної української молоді. Йому властиві світлий гнучкий розум, висока освіченість, позитивне мислення, цікавість і відкритість до сприйняття усього нового і прогресивного, соціальна та громадянська активність, ініціативність, лідерство.

Гарнюня — уособлення сучасної, веселої, красивої, розумної та харизматичної української дівчини. Гарнюня — яскрава представниця жіночої половини українства. Вона водночас м’яка і незалежна, сильна і мудра, прекрасно освічена і творчо обдарована.

Залежно від конкретних цілей, персонажі можуть використовуватися як разом, так і окремо. Відповідно до задуму, можна вибудовувати сюжетні лінії, де кожному з персонажів буде відведено окрему роль.

http://brandukraine.org

Чоловічий персонаж можна представити в різних образах. У діловому костюмі він буде метафорою поліпшення розвитку бізнес-середовища в Україні, покращення інвестиційного клімату і поглиблення інтеграції України в глобальну економіку; у спортивній формі з м’ячем в руках він може, наприклад, анонсувати масштабну спортивну подію; у лижному костюмі персонаж асоціюватиметься з розвитком туризму; в пілотці — відсилатиме до сильних позицій України у літакобудуванні.

У діловому костюмі Гарнюня уособлюватиме успішну ділову жінку, у національному — гостинну українську господиню, яка відчиняє перед світом двері дому-України, таким чином рекламуючи цікаві туристичні напрямки; у спортивній формі чи, наприклад, у лижному костюмі — як символ любові українців до активного відпочинку.

http://brandukraine.org

 

Швидкі українці

Щоб європейці не подумали, ніби українці з мультиків, є інший варіант. Над логотипом «Україна» летить чоловік. Один — у діловому костюмі, інший — з вигляду турист. Підпис унизу переконує, що ми дуже швидкі.

http://brandukraine.org


http://brandukraine.org

Розробники запропонували слоган: «Ukraine. Moving in the fast lane». Він має розкривати головне послання: Україна — сучасна країна, яка обирає для себе шлях динамічних перетворень, живе бурхливим суспільним життям і є відкритою для діалогу зі світовим співтовариством.

Орнамент бренду «Україна»

Орнамент, розроблений в рамках концепції бренду «Україна», виконаний за мотивами традиційного для України символу «берегині» — жіночого начала, одного з найдавніших українських символів, що своїм корінням сягає тисячолітньої глибини. Мотив геометричного орнаменту комбінований, утворений шляхом сполучення основних елементів: квадратів та ромбів. Ромб — символ родючості. У візерунку орнаменту міститься умовне геометричне зображення квітки та калинової гілки. Квітка — символ сонця-життя, процвітання. Калинова гілка — символ дерева роду.

http://brandukraine.org

У той же час піаритимуть Україну і справжні українці. Популярним співачкам запропонують виступити у незвичному образі. Вишуканою мовою вони розповідатимуть про різні аспекти потенціалу України — від економічного до туристичного.

У МЗС новою стратегією іміджу України залишилися задоволені. Її розробників залучили до співпраці поза конкурсом, мовляв, ті запропонували найкращу ціну. Як говорять у міністерстві, у порівнянні з іміджевими бюджетами Катару чи Кувейту, це «крапля в морі».

Щоб втілити креативні задуми у життя, МЗС знову шукатиме гроші, тепер вже від приватних інвесторів.

За матеріалами ТСН та brandukraine.org

«Рідна країна»

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі