chrome firefox opera safari iexplorer

Вода псується дорогою до споживача

22 березня 2011 о 00:32

Нині у багатьох містах воду подають за графіком. І можна лише уявити, на що перетворюється живильна волога, простоявши кілька годин в іржавих трубах. Складна проблема і з очисними спорудами. Адже будували їх ще в 40—60-ті роки минулого століття, коли воду в річках фахівці зараховували до 1—2 класів.

Тепер 70 відсотків цих водойм належить до 4—5 класів. Одне слово, вода вже не та, а очисні споруди не є надійним бар’єром. Тим часом у більшості сіл люди черпають воду із верхніх горизонтів, просякнутих нітратами та іншими хімічними сполуками. На цьому тлі дещо краща ситуація в столиці. Бо тут воді з крана є альтернатива — поки що безкоштовні бювети. Проте на джерела із глибинною екологічно чистою вологою давно накинули оком можновладці і бізнес.

До речі, нині в Україні розроблено нові стандарти, так звані «Гігієнічні вимоги до питної води». Згідно з новим документом, тепер воду мають перевіряти за 120 показниками.

— Проте цей стандарт з вищеперерахованих причин фізично виконати неможливо, — каже завідувач лабораторії фізико-хімічних методів очищення води Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства Олександр Кравченко. — Тож і послуговуються переважно старими нормами.

Водночас, як пояснив головний санітарний лікар Святошинського району Києва Сергій Пастушенко, Дніпровський водозабір — це зона, нашпигована будівельними об’єктами, які є потенційними забруднювачами. Тому нині дуже актуальним для столиці є будівництво нового водозабору. Інакше ситуацію не вирішити. Тим часом у самих громадян найбільше нарікань викликає незадовільне утримання водопровідних мереж безпосередньо в будинках.

Поліпшити ситуацію в столиці мали б бювети. Адже, за словами Сергія Пастушенка, це вода найглибшого залягання — ще юрського періоду, а отже, не потребує глибокого доочищення. Вони фактично є по всьому місту, окрім новозбудованих масивів.

Проте нині із-понад двох сотень цих водних столичних джерел працює лише 40 відсотків. Одні через погану експлуатацію вийшли з ладу. Інші закрили постановами санітарних лікарів, а деякі припинили функціонування просто через брак коштів. Хоча, як стверджують спеціалісти, йдеться про дуже малі суми. А тому чимало хто з експертів вважає, що в такий спосіб столичні бювети просто готують до приватизації, щоб зробити воду платною.

До речі, як повідомив Сергій Пастушенко, при КМДА вже створено підприємство «Спецкомунсервіс», якому й передано бюветні комплекси. Тож поживемо — побачимо, чим це обернеться для споживачів.

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути