Минуло вже півстоліття відтоді, як людство виконало свою найзаповітнішу мрію: переборовши земне тяжіння й вийшовши за межі атмосфери, воно відкрило для себе звабливий космос... 12 квітня 1961 року з космодрому Байконур уперше у світі стартував космічний корабель з пілотом-космонавтом Юрієм Гагаріним на борту. З того часу в космосі, за різними підрахунками, побувало від 300 до 500 осіб. Нині вже реальністю стали тури у світ зірок.
У 1997-му в космос полетів перший і поки що єдиний у незалежній державі космонавт Леонід Каденюк. Але, за словами директора Державного космічного агентства України Юрія Алексєєва, «цілком реально, що вже через кілька років хтось із наших співвітчизників теж побуває в космосі. Та тільки раніше від 2014 року на це особливо сподіватися не варто».
За словами Алексєєва, можливість відправлення українських космонавтів на міжнародну космічну станцію обговорюється. Розглядаються два варіанти. Перший, короткостроковий: космонавт прилетить, побуде днів 10—12 і повернеться. Другий варіант — повноцінна робота у складі екіпажу Міжнародної космічної станції.
Перевага, на думку керівника космічної галузі країни, віддається другому варіанту. Але тут є нюанс: до 2013 року всі екіпажі для міжнародних космічних станцій укомплектовані, а експерименти розписані. Щоправда, є можливість «вплинути» на чергу. «Сьогодні є три «учасники польотів»: Роскосмос, НАСА і Європейське космічне агентство. Вони визначають склади екіпажів, і в кожного з них є свої «квоти». Наразі ведуться переговори про можливість включення українського космонавта до складу російської квоти». Але це тільки переговори. Та й, крім того, одного бажання полетіти вивчати космос мало. Є й фінансовий бік. Так, за те, щоб український космонавт усе-таки став частиною екіпажу, доведеться викласти 150 млн. доларів США.
Тим часом, запевняє пан Алексєєв, потенціал України як космічної держави — дуже великий. І якби його підтримували ще й фінансово — наші успіхи в цій «неземній» справі були б значні.
«Цьогоріч має відновити роботу унікальний проект «Морський старт». У травні—червні повинен відбутися пуск за програмою «Дніпро», планується запуск супутника «Січ-2», — перелічує найближчі плани Ю. Алексєєв. Також завдяки сприянню нинішньої влади нібито знайдеться фінансування для унікального українсько-бразильського проекту «Циклон-4». Він, нагадаємо, передбачає створення нового космічного носія «Циклон-4» і будівництво наземного стартового комплексу на космодромі в Бразилії.
А от про створення вітчизняного центру з підготовки космонавтів не йдеться, принаймні поки що. «У світі є тільки два таких центри. Бо це дуже-дуже дорого».
Між тим, космос останнім часом став доступнішим простому, щоправда, дуже багатому смертному. З 2001 року в туристичному польоті в космосі побувало сім чоловік (один з них двічі літав до зірок). Задоволення це, м’яко кажучи, не з дешевих — від 20 до 40 млн. доларів США.
