chrome firefox opera safari iexplorer

Лише 4% українців поважають владу

15 квітня 2011 о 15:12

Влада найчастіше викликає в українців роздратування, презирство та байдужість. Про це свідчать результати дослідження, проведеного компанією GfK Ukraine.

Так, у 32% опитаних нинішня українська влада викликає роздратування. Майже така саме частка респондентів (31,3%) байдуже ставиться до керівництва країни, тоді як 20,5% респондентів відчувають презирство. 

Одночасно, з ненавистю до влади ставляться 13,9% опитаних, зі страхом та занепокоєнням – 7,6%.

Такі позитивні почуття до української влади, як симпатія та повага, характерні лише для 3,9% та 4% респондентів відповідно.

Лише трохи менше 9% опитаних ставляться до української влади зі співчуттям; 8,3% українців відчувають бажання допомогти.

Негативні відчуття по відношенню до влади переважають в усіх регіонах. При цьому страх більш характерний для Західного регіону (19%), хоча відносно висока частка там і тих, хто симпатизує владі (5,8%) та бажає їй допомогти (8,3%, як і по Україні загалом).

В Східному та Південному регіонах більше респондентів порівняно до інших регіонів ставляться до влади зі співчуттям (9,2% та 11,3% відповідно).

«Після року роботи нової влади вона викликає в більшості громадян лише негативні почуття. Депресивна суміш роздратування та апатії не сприяє економічному зростанню та загрожує політичною дестабілізацією», – прокоментував результати дослідження заступник директора GfK Ukraine Гліб Вишлінський.

Опитування проводилося протягом 2-19 березня 2011 року. Загальна вибірка опитування складає 1000 респондентів віком від 16 років. Вибірка є репрезентативною для населення України за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту. Опитування проводилось методом особистого інтерв'ю в межах Омнібусу GfK Ukraine.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути