Міністерство освіти і науки, молоді та спорту оприлюднило звіт про виконання Державної програми розвитку української мови у 2004—2010 роках.

У відомстві під керівництвом Дмитра Табачника вважають реалізацію програми «цілком ефективною».

«На всіх освітніх рівнях кількість учнів, вихованців та студентів, які навчаються українською мовою, зросла. У 2003 році українською навчалося 75% школярів, а в 2011 — 82,3%», — заявив головний спеціаліст департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

Утім, дані Міносвіти суперечать інформації Інституту соціології Національної академії наук (НАН).

«Освіта не сприяє розширенню сфери застосування української мови. Відсоток молоді до 29 років, яка використовує українську в повсякденному спілкуванні, не змінюється з 1992 року і становить 35%, при цьому 40% молоді розмовляє російською мовою, хоча вони здобули освіту українською», — пояснив заступник директора інституту Євген Головаха.

Однією з головних проблем практичного застосування української мови в Міносвіти вважають її недостатню популярність в теле — і радіоефірі.

«Щоб населення користувалося мовою у повсякденному житті, потрібно, щоб у ЗМІ мова була гарною і естетичною. На жаль, мова, яку можна почути у випусках новин, насичена елементами суржику, що створює у громадян стереотип „несолідності“ української мови», — йдеться у доповіді МОН.

Держпрограма розвитку української мови до 2010 року була ухвалена Кабміном 2 жовтня 2003 року. Очікувалося, що в результаті її реалізації збільшиться кількість україномовних дитячих садів, шкіл і вишів, українська мова буде широко застосовуватися в комп'ютерній, науковій, культурній та інформаційній сферах.

Виконавцями програми виступили Міносвіти, Мінкультури, Держкомтелерадіо, Національна академія наук і місцеві органи влади.

Бюджетне фінансування програми з початку оцінювалося в 90 млн грн, однак фактична вартість заходів склала 2,6 млрд грн. При цьому деякі пункти проекту не були профінансовані, а витрати за іншими у десятки разів перевищили заплановані суми.

Так, на «поглиблення знання української мови» для держслужбовців було витрачено 2,2 млн грн замість передбачених 270 тисяч.

Незапланованими виявилися витрати на обладнання фондосховищ у Шевченківському національному заповіднику в Каневі (70 млн грн) і на закупівлю Міністерством культури художніх та довідкових видань українською мовою для бібліотек (70 млн грн).

Натомість не отримали фінансування заходи з тиражування українських фільмів і озвучування українською мовою творів світового кіномистецтва, не були виділені кошти і на висвітлення питань розвитку української мови в державних ЗМІ і популяризацію мови в приватних виданнях.