chrome firefox opera safari iexplorer

«Наїзд» на журнал «Музеї України»

27 квітня 2011 о 18:32

Протягом кількох днів редактору журналу «Музеї України» телефонував невідомий з вимогами термінової зустрічі. Нарешті, в один з днів, в районі 23 години вечора, здибанка, яку краще назвати бандитською стрілкою в кращих традиціях 90-х, відбулася.

Троє невідомих чоловіків кримінальної зовнішності, висказали категоричне незадоволення серією публікацій часопису стосовно ситуації довкола Національного музею народної архітектури і побуту України в Пирогово.

Прозвучали погрози на адресу незаконно звільнених заступників директора І.Габора, В.Логвінова, керівників Незалежної профспілки музею, академіка Г.Скрипник, журналіста О.Кочубея… Шеф-редактору і головному редактору журналу залишили візитку керівника первинної організації Партії регіонів.

Як виявилося, невідомі прибули на особистому мерседесі в.о.заступника директора музею, який є і генералісимусом кількох потішних козацтв.

Ймовірно, стрілка була санкціонована неадекватним директором-корупціонером скансену і погоджена з фанатичним куратором розгрому закладу академіком Жулинським.

Прикметно, що під час розмови, один з брател демонстративно зателефонував в.о.заступника директора-генералісумусу, з яким головний редактор мав короткий діалог.

Хлопці або взагалі втратили залишки розуму, або впевнені у своїй безнаказаності і високому владному даху. Взагалі, такі дії підпадають під чіткі статті кримінального кодексу. І наступного разу журналісти просто звернуться до відповідних органів із заявою.

Нас цікавить реакція керівництва Партії регіонів стосовно художеств їх первинних організацій. Найближчим часом ми зустрінемося з відомими депутатами-регіоналами… Спроможні очистити власні лави самостійно?

Як оцінює академічні витівки пана Жулинського (здається його дружина теж замішана у фінансових аферах) керівництво НАН України? Адже саме він відповідальний за кадрову політику музею, призначав нинішнього директора і такого активного в.о. заступника!

Чому відсутня реакція на лист ГоловКРУ, де зафіксовані мільйонні крадіжки в музеї?

Кілька місяців різноманітні ЗМІ пишуть про розруху в музеї, дивні пожежі, крадіжки, незаконні звільнення. Академік Жулинський зберігає олімпійський спокій. Ходять чутки, що цей високоповажний пан має якийсь конкретний щомісячний інтерес в музеї. Це правда? Чи брудний наклеп?

Колектив музею бунтує. Планується пікетування Президії НАН України.

Ніякого ремонту і реставрації не ведеться. Відбулися перевірки, зафіксовані ганебні порушення. Тиша.

Ми писали про недавні ментовсько-бандитські провокації, організовані нинішнім керівництвом стосовно незаконно звільненого заступника директора І.Габора. Не зважаючи на рішення суду про його поновлення на роботі, чоловіка не допускають до музею, створили провокацію з МВС…

Прикметно, що сайт журналу «Музеї України» публікує не всі матеріали, що надходять нам від активістів порятунку Пирогово. Було багато телесюжетів, матеріалів в газетах, передач на радіо. То що, і їх авторам чекати нічного візиту членів Партії регіонів?

Президент України В.Ф.Янукович днями публічно заявив, що в Україні свобода слова. Цього мабуть не чули в його партії…

Суть не у погрозах. Як не дивно, пишучи на спокійну музейну тематику, ми до них звикли. Нас хвилює доля найбільшого скансену у Європі в Пирогово. 130 гектарів заповідної землі. Унікальні споруди. І таке недолуге кримінально-корупційне керівництво.

То хто наведе порядок у Пирогові?

Надіслав журнал «Музеї України»

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути