chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні 85 років відомому мистецтвознавцю Борису Возницькому

16 квітня 2011 о 07:25

16 квітня виповнюється 85 років видатному мистецтвознавцю, академіку Української академії мистецтв, Герою України, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка, заслуженому працівнику культури України та Польщі, директору Львівської галереї мистецтв, Президенту Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (JCOM) від UNESCO Борису Возницькому.

Академіка Бориса Возницького називають «ангелом-охоронцем» українських музеїв та замків, пам'яток культури українського народу.

Активна охоронна діяльність Возницького розпочалася у 1960-ті роки, коли розпочалася нова хвиля руйнацій церков і соборів, пам'яток культури нашого народу.

Маючи в розпорядженні вантажівки, він зі співробітниками обстежував розгромлені собори, занедбані каплиці, покинуті цвинтарі.

  • В покинутому Нестерівському соборі міста Львів Возницький зняв з вікон полотна, що виявилися рештками оригіналів художника з Австріі Мартина Альтомонте доби бароко. Альтомонте приїздив в замок міста Жовква, де працював за замовленнями короля Яна Собеського. Зразки творів Альтомонте можна бачити в замку Олесько і Золочівському замку. Серед врятованих Возницьким картин — оригінали Симона Богушовича зі Львова, Андрія Стеха з міста Гданьск, вище згаданого Альтомонте.
  • В містечку Городенка Івано-Франковської області Возницький разом зі співробітниками врятували рештки дерев'яного вівтаря роботи Пінзеля. Собор і вівтав були створені на замову мецената Миколи Потоцького, найбагатшого серед меценатів України.
  • На покинутому цвинтарі було розкопане поховання з надгробком дітей Понінських роботи самого Бертеля Торвальдсена. Пошук і рятування видатного витвору мистецтва належить Возницькому. Про твір Торвальдсена забули навіть на батьківщині відомого скульптора. З небуття до нащадків і патріотів України повернуто надзвичайні зразки мистецтва європейського рівня.

За неповними підрахунками, Возницький і його співробітники врятували близько 36 000 витворів мистецтва, серед яких гобелени, меблі,картини, вівтарі, мармурові і дерев'яні скульптури, предмети ужиткового мистецтва тощо.

  • Борису Возницькому належить ідея створення музею у відновленому Олеському замку. Тут відділ Львівської галереї мистецтв.
  • За його ініціативи стародавні замки Галичини Олеський, Золочівський, Підгорецький та Свірзький були об'єднані у так звану «Золоту підкову».
  • Завдяки Возницькому сучасникам стало відоме ім'я українського Мікеланджело — скульптора Йоана Георга Пінзеля.
  • Возницький багато зробив для комплектування фондів палацу Розумовського в місті Батурин, що став добре оснащеним експонатами музеєм на Сході України.
  • Він займався відновленням оборонної башти в П'ятничанах, збереженням Бернардінського костьолу у Львові, реставрацією каплиці Боїмов.
  • Борис Возницький — відомий засновник нових музеїв України. Серед них: Музей першодрукаря Івана Федорова, Музей-садиба Шашкевича, Музей «Русалки Дністрової», Музей найдавніших пам'яток Львова, Музей Пінзеля у Львові.

Сьогодні о 13:00 його урочисто вітатимуть у Львівському академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької не лише обласне керівництво, а й музейники зі всієї України.

У Львівській галереї мистецтв з нагоди цього свята відкриють експозицію, присвячену діяльності Бориса Возницького. Також до ювілею представлять книгу про нього – нашого сучасника, видатного українця.

Приєднуємося до усіх побажань, які звучатимуть на адресу шанованого ювіляра, а також висловлюємо свою щиру повагу та вдячність за Вашу колосальну роботу, Борисе Григоровичу!

«Рідна країна»

21 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Орлик
(1672, м. Косут, тепер - Білорусь – 1742) – Гетьман України в 1710 – 1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)
Розгорнути

Новини Дивитися всі