chrome firefox opera safari iexplorer

Україна готується до тисячоліття Софії Київської

01 квітня 2011 о 17:29

У плани підготовки і святкування тисячоліття заснування Софійського собору Києва урядом Україну включено виготовлення та введення в обіг ювілейної пам'ятної монети «1011—2011. Софії Київській 1000 років».

Відповідний пункт з приміткою Національний банк (за згодою) включений у план заходів, приурочених до цієї події, затверджений розпорядженням уряду від 30 березня 2011 року. Він також передбачає доручення Міністерству інфраструктури забезпечити випуск двох поштових марок і конверта, присвячених 1000-літтю Софії.

Серед інших заходів заплановано формування експозиції та її показ у Франції, у штаб-квартирі ЮНЕСКО фотовиставки Софія Київська: віхи історії, підготовка науково-популярних видань, підготовка міжнародної конференції.

Крім того, план передбачає необхідність проведення ремонту та реставрації Софійського собору та південної вежі, реконструкцію її водонесучих мереж, електромереж, упорядкування архітектурного ансамблю. Відповідальним за ці роботи визнано Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Вартість робіт у плані не уточнюється.

Крім того, влада своїм розпорядженням від 28 березня, яке передбачає перерозподіл коштів Держбюджету з Резервного фонду на державні капітальні витрати, виділила Міністерству інфраструктури 14 млн гривень на проведення ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах Києво-Печерської лаври.

Як повідомлялося, в жовтні минулого року уряд України прийняв цілісний майновий комплекс Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і будівлю Успенського собору, розташованого на його території, у державну власність.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути