Просто не можна більше читати і дивитися новини про те, як перед святами нагнітають ситуацію з червоними прапорами!
Ну навіщо забороняти чи навпаки змушувати вивішувати ці прапори? Чому не можна залишити історію у спокої?
Адже всі ці розмови про перегляд історії, цінностей чи державної мови розкручуються політиками для підтримки рейтингів своїх політичних сил та відволікання уваги від чогось більш значущого та важливішого.
Набагато простіше ідеологічно нацькувати людей один на одного, аніж пояснювати, чому все дорожчає, чому існує безвідповідальність та свавілля у галузі освіти і культури, для чого беруться і куди витрачаються закордонні позики, кому переділяються відібрані гектари землі тощо.
Досить озиратися в минуле і намагатися відокремлювати націоналістів та комуністів, прихильників Радянського Союзу. Ми маємо ту історію, яку маємо, і питання достовірності історичних подій потрібно залишити історикам для дослідження та написання наукових праць, а також молоді для вивчення та вшанування.
Не треба ятрити душу ветеранам, які воювали за батьківщину тоді під червоними прапорами. Тоді така була ідеологія, і вони в тому не винні. Вони просто захищали свою землю, виконували свій обов’язок. А зараз замість сварок, краще їм просто подякувати і допомогти вижити на ті мізерні пенсії, які вони отримують від держави, яку колись захищали в тому числі.
Їх не так багато залишилося, дайте їм спокій, побережіть їхні нерви і дайте можливість в ці дні просто згадати молодість… Адже це було цілих 66 років тому.
І наостанок. Є прекрасна японська мудрість: «Нація, яка часто озирається в минуле, не має майбутнього».
Тож давайте шануватися, дивитися наперед і будувати спокійну, толерантну і багату державу!
Євген Федоренко, м. Кіровоград.
