chrome firefox opera safari iexplorer

Активісти висадили саджанці біля Дніпра

08 травня 2011 о 09:53

“Ні” — забудові, “так” — парковій зоні. Активісти кількох громадських організацій висадили більше сотні молодих дубів біля столичного Видубицького озера на місці масової вирубки зелених насаджень.

Ще з радянських часів тут також розташована стоянка для моторних човнів. Однак, як стверджують активісти, за планами деяких високопосадовців, на місці стоянки й зеленої зони будуватимуть розважальні заклади.

“Вони хотіли цю територію — від моста Патона до залізно-дорожнього моста — всю закрити і зробити розважальний центр. Засипати озеро наполовину, навіть на 2/3, тут побудувати ресторани, готель, багатоповерхові підземні паркінги, будинки”, — каже власниця моторного човна Ольга Орачік.

“Сьогодні відбувається боротьба між кількома забудовниками, які борються за те, щоб тут що-небудь побудувати. І цього озера, яке є на карті Києва і яке ми бачимо очима, його вже фактично не існує, тому що київська влада дала дозвіл, щоб це озеро перетворити в забудову. На жаль, в Києві стає все менше і менше зелених зон”, — зауважив депутат Київради Олександр Бригинець.

Ласий шматок землі на березі Дніпра, як і багато інших, змінив свій статус і призначення. Новий «володар» ділянки вже почав вирубати дерева і знімати родючий шар землі, розповідають місцеві. Однак численні судові позови цей процес тимчасово призупинили.

“Його за Омельченка ще якимось чином вивели із зеленої зони в забудову, і тоді вирішили звернутися до суду”, — каже голова ГО «Видибай-захист водойм та берегів» Віктор Вальченко

Нині на місці вирублених дерев з’явились нові саджанці. Маленькі дубочки прикрашають портрети посадовців, які, кажуть активістів, доклали руку до знищення цієї зеленої зони. Представники громадських організацій сподіваються, що колись тут буде справжній дубовий гай, однак не впевнені, що ці дерева виживуть.

 

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути