chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи назвали пожежу на Дніпропетровщині катастрофою

18 травня 2011 о 10:21

На Дніпропетровщині вигоріли майже півтисячі гектарів мисливських угідь. Заболочена територія палала три доби, адже пожежники не змогли вчасно загасити полум’я. Екологи кажуть, від пожежі загинули тисячі тварин.

Це все, що залишилося від 5-ти сотень мисливських угідь на межі Дніпропетровської та Полтавської областей. Тут завжди була велика кількість різних тварин. Тепер це — мертва зона.

Віктор Михайленко, місцевий житель: “Гніздилися гусі, качки, лисухи, все це згоріло, птиця обгоріла, бо сиділа на кладках до посліднього, поки не попала під вогонь”.

Станіслав Водолазький, мисливець: “Вот представьте, если здесь свинья и 10 поросят месячных. И оно живое тут горит всё. А температура, представьте, какой массив тысячный, как обгорел. То, что осталось живо, оно тут гнездиться не будет лет 5-10, это однозначно”.

Місцеві знають, хто винуватець пожежі. Тамтешній фермер. Чоловік і не приховує. Каже — підпалив суху траву, але в себе на полі. А вогонь уже потім перекинувся на очерет.

Сергій Василевський, фермер: “Я підпалював не там, у мене перед циганкою тюки були, от я їх і підпалив”.

Наталія Сільман, сільський голова: “Ніяких доказів у нас немає, але горіло на його землі. Почав горіти сухостій і тюки з соломою”.

Пожежні бригади прибули на місце події відразу. Але підібратися через болота до самого центру займання не змогли. Тільки стежили, щоб вогонь не перекинувся на ліс.

Дмитро Вдовиченко, керівник управління пропаганди ГУ МНС України у Дніпропетровській області: “Прибыв на место, сотрудники пожаро-спасательного подразделения определили, что невозможно использовать технику — опасно. Это болотистая местность и использование техники невозможно”.

Місцеві екологи вважають пожежу катастрофою. Навесні, у заростях очерету гніздяться тисячі птахів. А тепер вони зможуть сюди повернутися тільки за 5-10 років.

Олександр Пономаренко, доцент кафедри зоології та екології ДНУ: “Безусловно, лицо, которое подожгло и создало этот пожар, должно быть наказано всяческим образом, вплоть до уголовной ответственности, поскольку весной такие вещи делать нельзя”.

Жодного розслідування не проводили. Експерти лише оцінили збитки від вогню. За попередніми даними — це десятки тисяч гривень.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути