На другому Міжнародному салоні авторської ляльки «Київська казка» презентували навіть не одну, а двох рекордсменок.

На третьому поверсі «Українського Дому» виставлена найбільша у світі лялька-мотанка. Тут її повністю збирали та оформляли. Висота ляльки – більше 3-х метрів.

«Мотанка – мати з дитиною, одягнена в яскраві шати – символічне втілення України в образі жінки», — говорить автор проекту Олександра Нестеренко.

На виготовлення ляльки пішло 500 метрів тканини та 1,5 км ниток.

В організаторів є кілька ідей, де можна її представити. Є бажання запропонувати обласним та районним державним адміністраціям виставляти ляльку-мотанку на своїх святах як символ України, а також провести кілька експозицій за кордоном.

«Найбільша лялька в світі «Веселинка» — це, звичайно, україночка. Вона чудово може прикрасити собою будь-яке свято», — з гордістю заявляє автор проекту та організатор салону Антон Сазонов.

На створення цієї красуні пішло більше 600 кг синтепуху і півтора кілометра тканини. Це досить цікавий проект, навіть у технологічному плані, адже довелося робити багато розрахунків, наприклад, парусність, щоб добре продувалася вітром і об’ємно виглядала.

Часу на створення пішло б набагато менше, якби не «деякі» негаразди, аж до смішного. Наприклад, під час підготовки до встановлення рекордсменки, підійшли міліціонери і почали спілкуватися з організаторами на предмет того, «що ви тут робите». Всі дозволи були на місці, але ця прикра ситуація затримала установлення «Веселинки» десь на 3 години. Отож, всі бажаючі змогли побачити україночку лише близько 9-ї вечора.

Над створенням ляльки три дні працювало близько 15-20 хлопців та дівчат. Так вийшло, що навіть запланована висота «Веселинки» виявилася більшою, ніж очікували. Замість 22 метрів зріст рекордсменки становить близько 24-х.

Під час урочистої події були присутні представники з книги рекордів Гіннеса України. Як заявив Антон Сазонов, «до світової ми будемо подавати заявку по факту».

Міжнародний салон авторської ляльки «Київська казка» завершився. Окрім затверджених номінацій переможців «Найкращого художника» і «Найкращого теддіста», можна було проголосувати ще й за призера «Глядацьких симпатій».

Його отримала художниця Ірина Дубчак за проект «Скарбниця душі». Серед кращих лялькарів перемого отримала Тамара Півнюк та Оксана Остапчук. Гран-прі вручили теддістці Ірині Трушковській за роботу «Летчик-испытатель».

«З кожним салоном можна побачити зростання рівня художників. Цього року вони вже виставили якісно інші роботи. Це рівень, з яким можна їхати до Європи. На найближчий час планується поїздка до Праги», — коментує організатор виставки.
Після проведення першого салону кількість художників-лялькарів в Україні значно збільшилася. Навіть цього року серед фіналістів є ті, хто виставляється лише перший рік, тому перемога для них була досить неочікуваною.

Минулого року салон авторської ляльки відвідало 47 тисяч гостей, а цього, на жаль, кількість трохи зменшилася: з 19 по 22 травня на виставку завітало приблизно 40 тисяч людей.

«Дохід від виставки навіть не покриває організаційні витрати», — скаржиться Сазонов. Якщо врахувати вартість оренди, вартість реклами і всі вади в законодавстві, то виходить досить невтішна фінансова картина. Держава могла б допомогти оформити цей захід і організувати соціальну рекламу, адже це популяризація не лише мистецтва в Україні, а й популяризація України в світі. А у нас сьогодні це слогани на кшталт «не забудьте вимкнути телевізор». «Можливо, ми стукали не в ті двері», — невтішно констатує він.

Після першого салону пішла потужна хвиля інформації про Україну, тому на цьогорічній «Київській казці» можна було побачити художників з Голландії, Італії, Німеччини, Франції. Їхні роботи користуються попитом і потрапляють в українські колекції.

За рівнем підготовки організатори та учасники ставлять цьогорічний салон на позицію вище, ніж аналогічні закордонні. Тому художники з інших країн їдуть до України залюбки.

Варто зазначити, що цінова політика салону розрахована на різного покупця. Тут можна було придбати ляльки від 200 грн. і до 12 тис. євро.

Юлія Кондрацька, «Рідна країна»