chrome firefox opera safari iexplorer

Пожежа в Биківні не випадковість?

01 травня 2011 о 09:35

Рада Київського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса розповсюдила заяву про вчорашній акт вандалізму, який вчинено на території національного заповідника «Биківнянські могили».

«...Рішення Київради від 28.10.2010 р. виписано так, що виконати його дирекція заповідника ніколи не зможе. Пунктом 8 рішення поставлені умови, за якими заповіднику може бути надана в користування земля, якщо заповідник заплатить 50 млн. грн. Дарницькому лісництву за ліс, що виріс на людській крові і кістках та ще кругленькі суми екологічним, архітектурним, землевпорядним, санітарноепідеміологічним та іншим підрозділам Київської адміністрації.

Інакше, як бізнесом на кістках це рішення не можна назвати.

...Пожежу та знищення господарського будиночку дирекції заповідника можна вважати не випадковою. Все ж працівники заповідника здійснювали нагляд за територією та нещодавно звернулись до Президента і КМУ з приводу масової вирубки та вивозу ділової деревини з заповідника.  Напередодні пожежі були понівечені букви напису «Національний заповідник».

Будинок не електрифікований, а як засвідчив директор заповідника, пожежа розпочалась з даху будинку і в той час, коли велась підготовка заходів до дня пам'яті жертв встановленого Указом Президента».

Товариство «Меморіал» звертається до киян — у суботу, 14 травня, приїхати до Биківнянського лісу для прибирання території, а в неділю, 15 травня, взяти як найактивнішу участь у заходах.

О 12 год. біля братської могили відбудеться покладання вінків і панахида за участю ієрархів традиційних українських церков.

З 13 год. до 14 год. — Мітинг — Реквієм.

Їхати: До метро ст. Лісова, далі автобусами та маршрутками.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути