chrome firefox opera safari iexplorer

Руйнування «Київської фортеці» має припинити прокуратура

20 травня 2011 о 10:02

Комісія КМДА з розгляду питань, пов’язаних із проведенням НСК «Олімпійський» будівельно-монтажних робіт на території земельної ділянки історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця» вважає за необхідне звернутися до органів прокуратури у зв’язку з руйнуванням об’єктів Фортеці.

Як повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр БРИГИНЕЦЬ, сьогодні на своєму засіданні комісія КМДА встановила, що зараз почалось “змикання” Косого капоніру, яке пов’язано з тими земляними роботами, які ведуться поруч.

“Було виявлено, що будівництво зараз ведеться на території музею “Київська фортеця”, а не поруч, як про це говорили представники Євро. Було прийнято рішення звернутися до голови КМДА Олександра ПОПОВА, щоб він подав у прокуратуру дозвільну документацію на будівництво всього того, що пов’язано із Зоною гостинності”, — сказав О.БРИГИНЕЦЬ.

За його інформацією, на сьогодні будівельні роботи продовжуються. “Забудовник відмовився і сказав, що не буде призупиняти роботи, незважаючи на прохання комісії”, — зазначив О.БРИГИНЕЦЬ.

У зв’язку з цим він ініціював на засіданні комісії прийняття ще одного рішення — щоб О.ПОПОВ звернувся до прем’єр-міністра Миколи АЗАРОВА з проханням створити іншу комісію, яка б мала більше повноважень. “Бо були ситуації, коли представники НСК “Олімпійський” говорили, що в нас немає повноважень призупинити будівництво”, — пояснив О.БРИГИНЕЦЬ. Але із 10 голосуючих і за відсутності голови комісії — заступника голови КМДА Леоніда НОВОХАТЬКА, який був в цей час викликаний в Кабмін, — пропозиція набрала 5 голосів.

“Це може дати підставу О.ПОПОВУ звертатися, але юридично ми не проголосували за це. Але я буду ставити це на голосування ще раз на наступному засіданні”, — наполягає голова профільної комісії Київради.

Він також повідомив, що сьогодні на засіданні комісії розглядався варіант щодо можливого внесення деяких змін в проект будівництва, які можуть “трошки покращити ситуацію”. “Але, на мій погляд, це дуже формальна процедура, тому що насправді це не серйозні зміни”, — переконаний О.БРИГИНЕЦЬ.

Комісію щодо проблем “Київської фортеці” було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА О.ПОПОВА після того, як 28 квітня ц.р. почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК «Олімпійський» з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з’ясування обставин та отримання висновків комісії.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути