chrome firefox opera safari iexplorer

Тараканівський форт стане туристичним об’єктом

24 травня 2011 о 10:35

Влада Рівненщини хоче використовувати Тараканівський форт, що розташований біля траси Київ-Чоп поблизу міста Дубно і належить нині військовому відомству, як туристичний об’єкт.

Про це розповів заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Олексій Губанов, беручи участь в ефірі однієї з місцевих телекомпаній.

Посадовець зазначив, що зараз ведуться перемовини щодо передання форту з військового відомства місцевій владі.

«Це унікальна споруда, яку не використати просто гріх», – каже Олексій Губанов.

За його словами, є кілька задумів стосовно майбутнього форту. Одну його частину планують використовувати на постійній основі, іншу – під відтворення яскравих історичних заходів.

Реалізувати задуми планується після того, коли буде вирішено, у чиїй власності форт.

Довідка ЗІКу

Тараканівський форт архітектурна пам’ятка ХІХ століття. Перші випробування для форту припадають на роки Першої світової війни. На початку війни у 1915 році частини південно-західного російського фронту відійшли з форту без бою.

Руйнування об’єктів укріплення розпочалося влітку 1916 року, коли під час Брусиловського прориву російські частини вибили з цих укріплень частини 4-ої австрійської армії. У цих боях загинули 200 австрійських солдатів, які поховані біля форту. Під час Другої світової війни бої не велися.

У1965 році Міністерство торгівлі УРСР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервованої продукції. Були проведені роботи з розчистки казематів, виготовлені стелажі, двері, проведено освітлення, але надмірна вологість і випаровування не дали можливості зберігати продукти.

Штаб Прикарпатського військового округу також зробив спробу обладнати склад автотракторних запчастин. Були проведені трудомісткі підготовчі роботи, але від ідеї відмовилися з тієї ж причини.

Нині форт використовують учасники історичних реконструкцій подій Першої світової війни. Там полюбляють бувати і прихильники екстремального туризму.

 

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути