chrome firefox opera safari iexplorer

В Севастополі відтворили штурм Сапун-гори

08 травня 2011 о 10:13

Історична реконструкція. В Севастополі уніформісти відтворили найяскравіші епізоди історичного бою — штурму Сапун-гори.

Цього року на реконструкцію зібрались члени 12 військо-історичних клубів з України та Росії. Вони приїхали на кілька днів раніше, щоб підготувати висоту до бою — вирити землянки та бліндажі, “замінувати” підходи та поставити намети.

“Поле намагаємося готувати протягом року, від реконструкції до реконструкції. Це можуть бути і будівельні роботи, і якісь земляні роботи на полі, глобальні. А сама реконструкція готується за місяць”, — розповідає керівник клубу реконструкторів Андрій Бутковий.

Розпочався бій з удару артилерії та авіації, у воєнні часи цю місію довірили 4-му Українському фронту. За ними ідуть розвідники та піхота — саме вони вибивають німецьких солдат з позицій. Радянські війська взяли висоту за 9 годин, реконструктори впорались за півгодини, залишивши після себе димову пелену від муляжної зброї.

“Гвинтівка Мосіна, зразка 1891 року, була повністю бойова, але перероблена повністю під холостий патрон. Гвинтівка снайперська, але без прицілу, з нею буду воювати”, — каже учасник реконструкції В’ячеслав Кожевський.

Реконструктори приймають бій у повній екіпіровці, до форми та озброєння мінімум 10 вимог, адже, щоб отримати звання, треба йому відповідати. У кожного своя роль, хтось грає вбитого, хтось, за сценарієм, потрапляє в полон або ж імітує пораненого.

“Спочатку також сиджу з хлопцями в траншеї, відступаємо, командуємо рукопашним боєм і, в кінченому підсумку, також відступаємо до того моменту, поки не візьмуть у полон”, — розповів німецький офіцер Андрій Червонний.

Сапун-гора була останнім укріпленням німців на підступах до Севастополя. Саме з взяття цієї ключової висоти розпочалось визволення міста. Штурм вершини відтворюють вже понад 10 років поспіль, за цей час захід став однією з найяскравіших подій, що передують Дню Перемоги в Севастополі.

Раз на рік в день битви на Сапун-гору привозять музейні реліквії — бойові знамена частин та прапори кораблів, які відстоювали місто-герой Севастополь. Реконструкція завершується підняттям червоного прапора на щойно визволеній вершині.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути