chrome firefox opera safari iexplorer

Замість заповідного степу гранітно-урановий кар’єр?

08 травня 2011 о 20:28

Неподалік від Кривого Рогу, що на Дніпропетровщині, може загинути остання ділянка цілинного степу, пише  сайт «Радіо Свобода».

За інформацією видання, цю територію в 60 гектарів зарезервували для створення пам’ятки природи загальнодержавного значення. Однак геологи відшукали там значні запаси гранітів, і обласна рада віддала степ в довгострокову оренду приватній фірмі, що видобуває корисні копалини. Мешканці сіл Криворіжжя та науковці протестують проти організації кар’єру на території унікальних земель.

Інгулецький степ розташований у мальовничій долині, біля сіл Недайвода та Тернуватка. Його називають одним із найкрасивіших місць краю. До того ж, територія славиться своєю «червонокнижною» фауною та флорою – рідкісними видами ковили, ірисами, сон-травою, горицвітом.

radiosvoboda.org

Знайшли дослідники в цьому степу й археологічні скарби – стародавні кургани, а також земляні оборонні споруди часів Другої світової війни. Науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею Ірина Стеблина зауважує, що кілька тисячоліть тому це місце було сакральним.

«Була розкопана дивна кам’яна конструкція у вигляді змії. Камені різних кольорів і порід були складені у вигляді концентричних кілець, а в центрі цієї конструкції була невеличка могила, ймовірно, дитини до 10 років», – розповіла дослідниця.

Природний радіаційний фон може підвищитись?

Втім, малодосліджена унікальна територія скоро може зникнути з лиця землі. Три роки тому Дніпропетровська облрада дозволила приватній фірмі розробляти тут гранітні та уранові поклади. Спорудження кар’єру вже розпочалось.

Місцеві мешканці б’ють на сполох: річка Інгулець, що тече в цьому місці, живить водою довколишні села і сам Кривий Ріг. Побоюються, що вона може серйозно постраждати від гранітно-уранового кар’єру. До того ж, при розтині гранітних шарів природний радіаційний фон може підвищитись, вважають селяни.

radiosvoboda.org

«Ми помремо, а вони нас на кладовище віднесуть. І все, і вони тут будуть хазяїнами», – каже місцева пенсіонерка пані Раїса.

Противники кар’єру відправили листи зі скаргами до різних інстанцій – до Адміністрації Президента, Генпрокуратури, Кабміну. Однак відповідей поки не отримали. Водночас у сільській раді їм кажуть: впливати на ситуацію на місцевому рівні не можуть.

Кар’єр замість заповідника – законно?

Створення ландшафтного заказника «Інгулецька степ» задекларував указ Президента 2002 року. Однак 2008-го обласна рада своїм рішенням виключила із земель, запланованих під заказник, територію між селами Недайвода і Раєво-Олександрівка. Відтак, у Криворізькій райдержадміністрації заявляють: спорудження кар’єру цілком законне.

«Підприємство працює в законодавчому полі, є всі дозвільні документи. Щодо до того, що роботи ведуть на землях заповідного фонду, то це не так. Рішенням сесії обласної ради земля виведена із заповідного фонду і призначена для промислової розробки граніту. Сьогодні я туди відправив фахівців земельного управління і управління з надзвичайних ситуацій», – сказав в. о. першого заступника голови Криворізької райдержадміністрації Юрій Волосов.

У райдержадміністрації запевняють: найближчим часом перевірять усі документи, за якими розпочалася підготовка до розробок граніту. Разом з тим місцеві мешканці заявляють: якщо спорудження кар’єру не припинять, вони спинятимуть бульдозери «живим» щитом.

30 січня

Інші дати
Всеволод Нестайко
(1930 – 2014) – класик сучасної української дитячої літератури. 1979 р. трилогію «Тореадори з Васюківки» внесено до Особливого почесного списку Г.Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури. «Я пишаюся, що не вийшов із дитинства, що зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити.» Всеволод Нестайко
Розгорнути
Оксана Мешко
(1905 - 1991) –  український біолог, правозахисник. Член-засновник Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Володимир Антонович
1834 – 1908рр. Володимир Антонович (Вінницька обл.) – видатний український історик, археолог, етнограф. Створив київську школу істориків-українознавців в особі своїх учнів (Д. Багалій, М. Грушевський та ін.). «Сподіваюсь на те, що працею і любов’ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ними». (Володимир Антонович)
«Сподіваюсь на те, що працею і любов’ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ними» (Володимир Антонович)
Розгорнути

Новини Дивитися всі