chrome firefox opera safari iexplorer

Уряд про полювання та стан природно-заповідного фонду

12 січня 2011 о 14:08

Уряд поділяє думку про необхідність збереження просторової і видової різноманітності та цілісності заповідних природних об'єктів і комплексів.

Таку відповідь від Віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова отримав Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко щодо свого звернення, в якому просив роз’яснити позицію Кабінету Міністрів щодо активних намагань представників більшості у парламенті скасувати заборону на здійснення мисливства у заповідних зонах.

Микола Томенка також звертав увагу на те, що подібні законодавчі ініціативи викликають особливе занепокоєння на фоні загальної ситуації зі станом заповідної справи в Україні. Так, на сьогодні відсоток заповідності України складає лише 5,4% проти європейських показників 12-15% від території країни.

Віце-прем’єр Борис Колесніков зазначив, що на сьогодні Кабінетом Міністрів дане доручення зацікавленим центральним органам виконавчої влади подати пропозиції про внесення законодавчих змін щодо вилучення положень про спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Окрім того, Уряд планує продовжити роботу, спрямовану на збільшення площі територій та об'єктів природно-заповідного фонду України до 10,4% загальної площі держави за період до 2015 року.

Що собою являє природно-заповідний фонд України

За матеріалами аналітичної довідки, наданої Кабінетом Міністрів, про стан природно-заповідного фонду в Україні та перспективи його розвитку

За інформацією Мінприроди, природно-заповідний фонд України (ПЗФ) на 1 січня 2010 р. нараховує 7608 територій та об'єктів загальною площею 3268 тис. гектарів в межах території України та 402,5 тис. гектарів в межах акваторії Чорного моря.

Показник «заповідності» України становить 5,4%.

ПЗФ України включає в себе 11 категорій територій і об'єктів загальнодержавного та місцевого значення. Близько 90 відсотків усіх об'єктів ПЗФ становлять пам'ятки природи, заказники та заповідні урочища. Понад 80 відсотків території ПЗФ припадає на заказники, національні природні і регіональні ландшафтні парки.

В Україні нараховується 632 території і об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення. До його складу входять 19 природних і 4 біосферних заповідників, 38 національних природних парків, 307 заказників, 132 пам'ятки природи, 18 ботанічних садів, 7 зоологічних парків, 19 дендрологічних парків, 88 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Загальна площа становить 1821,8 тис. гектарів, або 55,7 відсотка усієї площі ПЗФ та 3 відсотки площі країни і 402,5 тис. гектарів у межах акваторії Чорного моря.

Близько 760 тис. гектарів, або 23 відсотки загальної площі ПЗФ становлять землі, надані природно-заповідним установам у постійне користування.

Структура земель територій та об'єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді становить:

  • природні заповідники — 5,7%
  • біосферні заповідники — 7,1%
  • національні природні парки — 28,7%
  • заказники — 36,1%
  • пам'ятки природи — 0,8%
  • регіональні ландшафтні парки — 18,3%
  • заповідні урочища — 2,8%
  • ботанічні сади — 0,05%
  • зоологічні парки — 0,01%
  • дендрологічні парки — 0,04%
  • парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва — 0,4%.

У розрізі регіонів України показник заповідності коливається від 1 до 15 відсотків.

Найбільший показник заповідності у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві — 9,9—14,8%, найменший — у Вінницькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях — 1,4—1,9%.

У десяти областях України зазначений показник становить всього 1-3%, у дев'яти областях та Автономній Республіці Крим має середнє значення — 4-9%.

За угіддями (відповідно до класифікації Державного земельного кадастру) землі ПЗФ загальнодержавного значення розподілені таким чином:

  • землі сільськогосподарського призначення займають близько 27%,
  • ліси та інші лісовкриті площі — 43%,
  • забудовані землі — 2%,
  • відкриті заболочені землі — 6%,
  • землі водного фонду — 17%,
  • інші — 5%.

Землі загальнодержавного значення, надані установам ПЗФ у постійне користування, мають таку структуру: ліси та інші лісовкриті площі — 56%, землі сільськогосподарського призначення — близько 4, забудовані землі — 0,1, відкриті заболочені землі — 8,9, сухі відкриті землі — 6, внутрішні води — 4, моря — 21%.

Території та об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення перебувають у підпорядкуванні або під охороною різних державних органів та установ.

У Держкомлісгоспі найбільше об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення — 280 (44 відсотки), зокрема 175 заказників, 6 природних заповідників та 5 національних природних парків.

Загальна площа об'єктів становить 349,3 тис. гектарів, або 19 відсотків загальної площі ПЗФ загальнодержавного значення.

Мінприроди підпорядковано 26 об'єктів (4 відсотка), зокрема 17 національних природних парків, 4 природних заповідники, 1 біосферний заповідник, загальна площа яких становить 713,6 тис. гектара, або близько 39 відсотків площі ПЗФ загальнодержавного значення.

Національна академія наук має у своєму підпорядкуванні або знаходяться під охороною 14 об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення (2 відсотка), у тому числі 3 природних та 2 біосферних заповідники, З ботсади, 3 дендропарки, 1 парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, 1 заказник, 1 пам'ятка природи, загальна площа яких становить 152,3 тис. гектарів, або близько 8 відсотків площі ПЗФ загальнодержавного значення.

На сьогодні установи ПЗФ підпорядковані: Мінприроди — 24, Держкомлісгоспу — 12, НАН — 11, НААН — 3, Державному управлінню справами — 5, МОН — 1, Національному університету імені Тараса Шевченка — 1, Мінрегіонбуду — 1.

Таким чином близько 70 відсотків території ПЗФ загальнодержавного значення перебуває у підпорядкуванні або під охороною зазначених центральних органів виконавчої влади та наукової установи.

Близько 16 відсотків усіх територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення розташовані на землях, які не надані землекористувачам у постійне користування і тому перебувають у віданні органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування.

До таких об'єктів належать 49 заказників, 33 пам'ятки природи, З зоопарки, 11 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальною площею 41,8 тис. гектарів.

Загальна площа природних, біосферних заповідників та національних природних парків (61 установа) становить 1446,9 тис. гектара.

Це становить 44 відсотка площі ПЗФ загальнодержавного значення, або 2,4 відсотка площі України.

Площа земель, наданих таким установам у постійне користування, становить 760 тис. гектарів, або 23 відсоїка площі ПЗФ, 1,2 відсотка площі України.

Серед таких установ 22 (713,6 тис. гектарів) перебуває у підпорядкуванні Мінприроди, 11 (218,7 тис. гектарів) — Держкомлісгоспу, 5 установ (150 тис. гектарів) — Національної академії наук.

Установи ПЗФ щороку відвідує близько 3 млн. чоловік.

Найбільше відвідують національні природні парки, хоча кількість їх відвідувачів варіює від 0,4 тис. чол./рік у Галицькому НПП до ПО тис. чоя./рік у Карпатському НПП.

Найбільша кількість відвідувачів зафіксована у НПП «Святі гори» — близько 1,9 млн. чол./рік.

Три біосферних заповідники відвідує близько 170 тис. чол./рік (відвідування території Чорноморського біосферного заповідника заборонено).

Природні заповідники в основному відвідують з науковою та еколого-пізнавальною метою до 1 тис. чол./рік. Виключення становлять заповідники Криму, де музеї природи та екостежки відвідують 15—20 тис. чоловік щороку.

Україна активно бере участь у реалізації міжнародних проектів у сфері заповідної справи.

  • Проект Глобальної екологічної фундації/Програми розвитку ООН «Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в Україні» (2008—2011).
  • Проект Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду охорони природи (WWF) «Заповідні території 2012 — Карпатський гірський екорегіон».
  • Проект Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду охорони природи (WWF) «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат».
  • Проект Ради Європи за підтримки Європейської комісії ЄС щодо формування Смарагдової мережі Європи в країнах Східної Європи та Кавказу (2009—2011).

Ефективна реалізація єдиної державної політики у сфері заповідної справи унеможливлена через підпорядкованість установ ПЗФ різним відомствам.

«Рідна країна»

27 квітня

Інші дати
Народився Олександр Беретті
(1816, м.Петербург, Росія – 1895) – український та російський архітектор, син Вікентія Беретті. Участник проектування Володимирського собору в Києві. За проектами Олександра Беретті збудовано 23 будівлі в ряді міст України. За проектами його батька Вікентія Беретті (14.06.1781 – 1842) в Києві збудовані будівлі Київського університету, обсерваторії і інституту благородних дівиць (нині Жовтневий палац).
Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять дуби замислено і строго. Тут — перейшовши молодий самум — Собі поставлю келію убогу, Щільник пахучий для останніх дум. (Максим Рильський)
Розгорнути