Вшановуючи пам'ять Великого Кобзаря та з нагоди 150-ї річниці його перепоховання в Україні, у четвер, 19 травня о 8:30 годині ранку у церкві Різдва Христового, що на Подолі у Києві (так звана Шевченкова церква), відбудеться панахида за Тарасом Шевченком.
Її проведуть саме у цей день, виходячи з того, що за свідченнями очевидців та істориків, саме 19 травня, рівно 150 років тому, у цій церкві правилася панахида та відбулося прощання з тілом поета.
Довідка
6 травня (18 травня за новим стилем) домовина Шевченка о 7 годині ранку прибула до Броварів («Киевская старина», 1898, кн. 2, с. 169).
Увечері домовина Шевченка прибула до Києва. Кияни зустріли її на лівому березі Дніпра, на мосту відпрягли коней і самотужки привезли на Поділ, проголошуючи промови. Жандарми за наказом царської адміністрації не пропустили праху поета до центру міста. («Киевская старина», 1898, кн. 2, с. 169; газета «Крым», 1901, № 45).
…7 травня (19 травня за новим стилем) була неділя. Попри дощову негоду до Рождественської церкви зібралося народу кілька тисяч. Отець Петро відслужив заупокійну відправу. Склався досить злагоджений хор півчих із числа шанувальників Кобзаря, який замовк навіки. Згідно з розпорядженням князя промов не було зовсім.
Під час панахиди поміж народом просунулася дама в глибокій жалобі, поклала на труну поета терновий вінок і відійшла: красномовніше за надмогильні промови виразила вона те, що почував кожен із нас, проводжаючи поета-страдника в могилу...
Жалобний похід у супроводі великого натовпу потягся по шосе до Ланцюгового мосту, за яким через великий розлив Дніпра стояли тоді пароплави; на одному з них і відбув наш Тарас своє плавання до тихого пристановища... (Чалий Михайло. Життя і твори Тараса Шевченка. – К.: Веселка, 2011)
«Рідна країна»
